Лісові ресурси. Екологічна роль лісу

Ліс — це сукупність землі, деревної, кущової та трав’яної рослинності, тварин, мікроорганізмів та інших компо­нентів навколишнього середовища, які біологічно пов’язані між собою і впливають один на одного.

Ліс відновлюється при правильному веденні господарства. Це — відтворювальний природний ресурс, саморегулююча еко­система, яка може існувати без втручання людини. Самовіднов- лення лісу на вирубках триває десятки років, і дуже часто замість сосни або дуба виростають малоцінні породи, зарослі чагарників. Тому на вирубках потрібно створювати лісові культури та захи­щати молоді дерева від бур’янів, швидкорослих малоцінних по­рід, чагарників. При раціональному веденні лісового господарст­ва і лісокористуванні ліси вважаються невичерпними. Проте в Україні їх дуже мало, що негативно відбивається на забезпеченні споживачів лісу деревиною та екологічній ситуації в країні.

В усьому світі покриті лісом площі становлять 36 млн км². Площа земель лісового фонду України становить майже 10 млн га і зростає. За підрахунками спеціалістів, загальні запаси деревини в усіх лісах світу складають 360 млрд куб. м. Частка північних хвойних лісів (в основному це — Росія, Канада та США) складає 14—15 %, тропічних — 55—66 %. Лісові площі та ресурси дере­вини на душу населення становлять відповідно в Канаді — 9,4 га і 815 м³; Росії — 5,2 га і 560 м³; Фінляндії — 4,9 га і 351 м³; Шве­ції — 2,5 га і 313 м³; США — 0,9 га і 88 м³; України — 0,18 га і 34 м³.

Україна належить до лісодефіцитних держав. Залісеність її те­риторії — 14,2 %. Ліси розміщені по території нерівномірно: в Поліссі — 29 % площі регіону, Лісостепу — 14, Карпатах — 40, Степу — 5, Криму (в основному в горах) — 10 %. Хвойні наса­дження займають 42,2 % від загальної площі вкритих лісом зе­мель, твердолистяні — 43,2, м’яколистяні — 13,6 %.

У біосфері ліс виконує унікальні функції: він поглинає вугле­кислий газ, поставляючи понад 50 % кисню. Ліс сприяє збіль­шенню запасів підземних вод, зберігаючи вологу атмосферних опадів; завдяки лісові поверхневі води отримують рівномірне живлення підземними водами. Зменшуючи поверхневий стік, лі­си уповільнюють водну і вітрову ерозію ґрунтів. Крім того, в лі­сових районах практично не відбувається замулювання річок, ставків, водосховищ.

Ліс впливає як на мікроклімат, так і на клімат усієї планети. Вплив на глобальні кліматичні процеси тропічних лісів можна порівняти хіба що з океаном. їх вирубування (300 млн га, а за останні ЗО років — 180 млн га) призвело до виникнення пустель на величезних територіях. Покрита лісом площа Землі з 50-х рр. до початку 80-х рр. скоротилася вдвоє.

Велика роль лісу в природному балансі азоту. Листя, хвоя, шматки кори та гілки, відмираючи, поповнюють органічні решт­ки верхнього шару ґрунту, які за допомогою бактерій поступово перетворюються в органічні добрива.

У планетному масштабі найзначимішу роль в стабілізації кис­невого балансу у атмосфері відіграють бореальні хвойні ліси Пів­нічної півкулі та вічнозелені листяні ліси тропіків і субтропіків.

Ліси утворюють на Землі найбільші екосистеми. У них акуму­люється велика частина органічної речовини планети, яка вико­ристовується людиною як для особистих потреб, так і для віднов­лення зникаючих в процесі її господарської діяльності компонен­тів біосфери.

У використанні лісових насаджень важливе значення нале­жить їх санітарно-гігієнічним функціям, які забезпечують ство­рення екологічно сприятливого середовища для людини.

Ліс, особливо хвойний, виділяє фітонциди, які вбивають бага­тьох хворобливотворних мікробів, оздоровлюючи повітря. Фітон­циди — це біологічно активні газоподібні речовини, які згубно діють або пригнічують інші живі організми (головним чином шкідливі мікроорганізми). Один гектар листяного лісу в період вегетації за день виділяє біля 2 кг летючих фітонцидів, хвойного лісу — 5, а ялівцевого — до ЗО кг. Тому максимальне збагачення селітебних територій міст і селищ рослинністю має винятково важливе санітарно-гігієнічне і лікувальне значення.

Необхідно відмітити цілющі властивості лісного мікрокліма­ту. Ліс позитивно впливає на психіку. У ньому висока іонізація, особливо в сосняку. Листя крон очищує повітря від шкідливих механічних домішок, значно знижує шум, усуває високочастотні звуки, володіє пилезахисними властивостями. У повітрі лісу від­сутні патогенні мікроби.

Ліс є ефективним засобом охорони навколишнього середови­ща від техногенного, зокрема радіоактивного забруднення. Раді­аційний фон у лісі в два і більше разів вищий, а температура по­вітря значно нижча, ніж у місті.

Разом з тим, самі ліси є дуже забрудненими. Ситуація в лі­сах, що зазнали радіоактивного забруднення, продовжує зали­шатися складною. Припинення господарської діяльності, на­приклад, в зоні відчуження негативно відбивається на стані лісових насаджень та їх екологічному значенні. В складі суміші речовин, що випали в лісах, переважають радіонукліди з трива­лим впливом. Отже, поліпшення стану лісів в найближчі роки не очікується.

Захисні насадження займають значне місце у системі проти­ерозійних заходів. Зараз на полях сільськогосподарських підпри­ємств є біля 1,2 млн га захисних насаджень різного призначення, в тому числі 440 тис. га полезахисних лісових смуг.

Позитивний вплив лісових насаджень проявляється не тільки в сенсі збереження ґрунтів від ерозії, але і сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Кожний гектар лі­сопосадок захищає близько 25—ЗО га ріллі. На полях, захищених лісосмугами, вартість додаткового врожаю сільськогосподарсь­ких культур в 2—2,5 раза перевищує втрати, що пов’язані з вилу­ченням земель для створення лісосмуг.

Лісозахисні посадки регулюють стік, гідрологічний режим міс­цевості, покращують мікроклімат, надійно захищають прилеглі поля від шкідливої дії суховіїв, засух та пилових бур.

Світовий досвід агролісомеліоративного господарства підтверд­жує, що там, де лісистість території відповідає науково обґрунто­ваним нормативам, природні ландшафти не деградують, створю­ється надійніша система збереження сільськогосподарських зе­мель від водної і вітрової ерозії. Чим більше території зайнято лісовими посадками, тим повніше використовуються продуктив­ні сили природи.

Важлива екологічна функція лісу охоронити і зберегти землі від водної і вітрової ерозії та запобігати опустелюванню, ознаки чого в Україні також проявляються.

Високою ефективністю відзначаються водоохоронні і водоре­гулювальні функції лісу. Він сприяє зменшенню поверхневого стоку, підтриманню рівня водності рік, запобігає замулюванню їх продуктами ерозії, поліпшує якість води, захищає водні джерела від виснаження і забруднення. Від стану лісових насаджень, якос­ті, характеру розміщення залежить гідрологічний режим терито­рій, а також рівень приросту річкового стоку. Ґрунт у лісі, не по­шкоджений механізмами і рекреаційними навантаженнями, збе­рігає високу фільтраційну здатність. Ступінь впливу лісових насаджень на поліпшення водного балансу території досить знач­ний. Завдяки їм обсяг накопичення вологи і переходу поверхнево­го стоку у внутрішньогрунтовий перевищує величину сумарного випаровування вологи в порівнянні з відкритими просторами.

Лісові насадження зменшують поверхневий стік і пов’язані з ним повені, що має важливе значення для поступового рівномір­ного живлення рік та інших водоймищ весняними талими вода­ми. Сумарний стік у лісі значно менший, ніж на відкритій місце­вості, а в багатьох випадках він взагалі не проявляється. При правильному розміщенні лісів на водозборі поліпшується водний режим будь-якої річки.

Особливо велика роль зелених масивів у гірських районах, де під прикриттям дерев розростаються трави та кущі, які надійно захищають ґрунт від розмиву та змиву, відвертаючи утворення лавин.

Для захисту залізничних та автомобільних доріг від снігових та піщаних заносів також створюються штучні лісові смуги. Зви­чайно вздовж залізничної дороги створюють заборонені для лісо- заготівок смуги шириною 500 м.

Велику роль відіграє ліс в рекультивації земель. Наприклад, після видобування вугілля відкритим способом сотні мільйонів кубічних метрів породи викидається у відвали. Для ліквідації штучно створених горбів проводиться рекультивація — горби розрівнюються, і на них висаджуються дерева.

Ліси сприяють накопиченню додаткової кількості атмосфер­них опадів. Ліс виконує стабілізуючі функції в регулюванні при­родних процесів, що проходять в біосфері планети та в складі її атмосфери.

В наш час погіршення соціально-економічного становища в країні різко збільшило навантаження на рослинність.

Знищення та деградація лісів. Винищення лісів незмінно веде до зниження порогу стійкості біосфери, нарощення рушійної си­ли паводків, селей, водної ерозії, пилових бур, спустошувальних засух та суховіїв, прискорення процесів опустелювання.

Мільйони гектарів лісу щорічно гинуть або пошкоджуються шкідливими промисловими викидами. За даними Організації Об’єднаних Націй з питань навколишнього середовища (ЮНЕП), площа світових лісів зменшується щорічно на 25 млн га, що ста­новить біля 1 % лісистості суші. При цьому вирубка іде головним чином у країнах «третього світу».

З кожним роком зменшується масив тропічного лісу Півден­ної Америки, що називається «легенями Землі», і це загрожує екологічною катастрофою глобального масштабу. Амазонський ліс, який займав ще в 1980 р. біля 7 млн км², швидко знищується найпримітивнішим шляхом — його спалюють.

Зелене вбрання планети зменшується в основному через інтен­сивну заготівлю деревини, розчищення лісових площ під сільсь­когосподарські угіддя, пожежі і, звичайно, в результаті забруд­нення навколишнього середовища. Зменшується і генетичне різ­номаніття екологічних систем. З кожним роком скорочується масив тропічного лісу Північної Америки.

Те ж відбувається і в країнах Африки, в Індонезії, на Філіп­пінах, в Таїланді, Гвінеї. Тропічні ліси, покриваючи 7 % земної поверхні в районах, близьких до екватора, що відіграють важ­ливу роль в збагаченні атмосфери планети киснем та в погли­нанні вуглекислого газу, скорочуються зі швидкістю 100 тис. км² за рік.

На грані катастрофи знаходяться зелені ресурси Філіппін. Сто років назад ліси покривали 16 млн га території цієї країни, а за­раз — всього 900 тис. Збереглося тільки 22 % незайманих джунг­лів. А для того щоб зберегти нормальний екологічний баланс, на думку учених, на Філіппінах повинно бути покрито лісами 54 % площі. Тимчасом там щогодини знищується в середньому 25 га лісу, і при таких темпах лісозаготівель останнє дерево в країні буде зрубане через 32 роки. Лісові ресурси займають менше 20 % загальної площі В’єтнаму, а 50 років назад вони покривали май­же половину території. З екологічними проблемами лісу зіткну­лись і на Європейському континенті.

Ліси страждають від забруднення повітря газами та пилом із димових труб промисловості, електростанцій, міського господар­ства; сильно потерпають від кислотних дощів. Внаслідок цього в деревах підвищується вміст важких металів, свинцю, ртуті, миш’яку, кадмію. Під впливом шкідливих чинників значна кіль­кість дерев всихає, знижується їх морозостійкість, збільшується зараження грибками, паразитами. Погіршується санітарний стан насаджень.

Промисловими викидами ушкоджено ЗО % лісів Австрії, 50 % лісів Німеччини, ліси Чехії, Словаччини, Польщі. Поряд з чутливими до забруднення ялинкою, сосною, піхтою стали ушкоджуватись такі відносно стійкі породи, як бук і дуб. Ліси скандинавських країн відчутно постраждали від кислотних до­щів, що утворюються при розчиненні двоокису сірки, яка вики­дається в атмосферу іншими європейськими країнами. Аналогіч­ні явища відмічені в канадських лісах від забруднень, що пере­носяться із США. В кленових лісах від цих забруднень гине до 70—80 % дерев.

У зв’язку з високими пасовищними навантаженнями та не­доброякісним доглядом за сінокосами триває деградація та збід­нення рослинного покриву, особливо природних кормових угідь.

Загальний стан лісів України також не відповідає еколого- економічним вимогам. Майже всі ліси України знаходяться в зоні негативного впливу промислового забруднення. Великої матеріа­льної шкоди їм завдала Чорнобильська катастрофа. Ліси в різній мірі забруднені радіонуклідами на площі 3,5 млн га, вилучено із лісоексплуатації 200 тис. га. Внаслідок цього за останні роки не добирається приблизно 1 млн м³ деревини щорічно, значно змен­шились обсяги заготівлі грибів, ягід, лікарської сировини.

Тривале зберігання деревини на лісосіках призводить до втра­ти якості заготовленої деревини, а також до лісових пожеж, сприяє розповсюдженню шкідників та хвороб лісу, які негативно впливають на товарну якість деревини.

Через відсталі технології вихід готової продукції залишається низьким. Так, проти США у нас вихід паперу, картону і фанери у 5—10 разів менший. На всіх стадіях заготівлі втрачається 40 % деревини.

До важливих заходів, які сприяють вирощуванню високопро­дуктивних насаджень необхідного породного складу, підвищен­ню їх якості та приросту, належать рубки догляду за лісом, інші види рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства та очищенням лісу від захаращеності.

Життя людства вимагає заходів запобігання щодо шкідливого впливу на ліси в усьому світі. Але ці заходи вимагають значних затрат на впорядкування лісозаготівель і відновлення лісу, під­вищення його продуктивності, раціонального використання дере­вини та переробки відходів.

4.6.