<<
>>

Поява людини в природному середовищі

Схожість людського організму із твариною підтверджується наступним:

- речовинним складом організмів;

- будовою організмів;

- стадіями розвитку організмів;

- роботою внутрішніх органів;

- природними умовами життя.

Головні відмінності полягають:

- у наявності безупинного збільшення здатності розумного сприйняття навколишнього світу, логічного аналізу окремих, конкретних предметів і явищ, узагальнення їх у загальні поняття й закони й передачі інформації не генетичним шляхом;

- у володінні мовою й здатності до спілкування з її допомогою;

- у здатності до розумної праці;

- у необмежених потребах;

- у свідомому руйнуванні природних систем;

- в убивстві собі подібних.

Причиною появи предка людини «людини вмілого» у Східній Африці близько 2 млн. років тому, пов'язують із виходом на поверхню землі покладів уранових руд, тобто з підвищеною радіацією яка викликала швидкі якісні зміни (мутацію) в мавпоподібному живому організмі. Цю людину назвали австралопітеком (південною мавпою).

Новий вид живого був слабкий фізично й погано пристосований до навколишнього середовища. Удосконалювання й використання розуму, мови, праці, суспільних об'єднань виникли й розвивалися надалі як природна необхідна форма подолання життєвих протиріч первісної людини зі складним й небезпечним для нього природним середовищем.

Наступні предки людини - пітекантроп (мавпо - людина), що жила 0,5 млн. років тому, неандерталець (названий за місцем перебування залишків у долині Неандерталь у Німеччині), що жила 150-40 тис. років тому не винищували звірів і птахів, а займалися дрібним промислом тварин і збиранням рослин. Життя цих предків людини повністю вписувалося в природні закони розвитку. У той час первісній людині необхідно було задовольняти в основному тільки свої біологічні потреби. Вважається, що на цьому етапі закінчилися генетичні зміни в організмі людини.

Відносно швидкий ріст чисельності первісної людини й, у зв'язку із цим, збідніння доступних видів ресурсів промислу й збирання, змусив людину випалювати рослинність для її кращого росту й збільшення продуктивності. Це було перше втручання людини в природні процеси, перша екологічна криза природного середовища. Необхідно відзначити, що людина в цей час живе винятково в природному середовищі, але вже з'являється й соціальне середовище.

Об'єднання людини в перші громадські організації, вироблені техніка й знаряддя масового полювання на великих тваринах привели до вже помітного порушення природного середовища, винищуванню великих хребетних - екологічній кризі.

Ставши мисливцем 40-15 тис. років тому, людина - розумний, кроманьонець (залишки знайдені в печері Кро-Маньон у Франції), протиставив себе природі.

Наступна недостача харчових ресурсів змусила людину перейти до нового виду трудової діяльності, до сільського господарства - примітивному поливному землеробству, одомашнюванню й вирощуванню тварин і вести для цього осідлий спосіб життя. У цей час з'являється вже змінене людиною середовище, природогосподарська, розвивається соціальна й з'являються зачатки економічного середовищ.

Поливне землеробство дозволило різко підвищити вироблення харчових ресурсів, але воно ж, надалі, привело до засолення ґрунтів і припиненню цього примітивного землеробства, до наступної екологічної кризи.

Стрімко зростаюче народонаселення землі необхідно було забезпечити їжею - людина придумав і став розвивати неполивне землеробство. Це господарювання викликало надалі руйнування природних систем і різке зниження рослинних ресурсів, тобто знову наступила екологічна криза. Вона, у свою чергу, викликала науково-технічну революцію, що розробила й стала застосовувати інтенсивне господарювання. Цей вид господарювання з наростаючою силою став використовувати природу. У цей час стали швидко збільшуватися природогосподарські й господарські середовища, уже визначилося й стало так само розвиватися соціально-економічне середовище. Результат цієї діяльності - сучасна криза глобального руйнування біосфери. ЇЇ можна назвати й кризою редуцентів, тому що ця група живих організмів уже не здатна повністю очистити біосферу від викидів антропогенних продуктів. Саме із цього моменту природні процеси життя в природному середовищі й, у ще більшій ступені, у природогосподарському і господарському середовищах були порушені.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Чим обґрунтовують подібність людини із твариною?

2. Чим відрізняється людина від тварини?

3. Що з'явилося причиною появи людини?

4. Які екологічні кризи ви знаєте?

5. Поясніть причини кризи винищування великих тварин.

6. З якого історичного моменту природні системи були помітно порушені?

3.2.

<< | >>
Источник: Катков М. В.. Екологія. Конспект лекцій (для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.020107 „Туризм”) / Авт.: М. В. Катков; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва - Х.: ХНАМГ,2009. - 59 с.. 2009

Еще по теме Поява людини в природному середовищі:

  1. Життя й трудова діяльність людини в природному середовищі
  2. Основні природно-соціальні проблеми, пов'язані з діяльністю людини в біосфері
  3. Поява релігії
  4. Функціонування природних та природно-антропогенних систем
  5. Нормування забруднюючих речовин у водному середовищі
  6. Механізми і феномени сприймання людини людиною
  7. Радіонукліди в навколишньому середовищі
  8. Нормування вмісту забруднюючих речовин у навколишньому середовищі
  9. Визначаючи сутність людини, Аристотель назвав її “політичною твариною ”, оскільки тільки людина “здатна до чуттєвого сприйняття таких понять, як добро і зло, справедливість і несправедливість тощо.
  10. Захист прав людини у судових органах ЄС. Співвідношення судових органів ЄС та Європейського Суду з прав людини
  11. Класифікація природних ресурсів
  12. 1.право собственности на природные ресурсы
  13. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
  14. Головні напрямки збереження природного середовища
  15. Раціональне використання природних ресурсів
  16. Завершеність життя ї природна смерть.