<<
>>

Основні природно-соціальні проблеми, пов'язані з діяльністю людини в біосфері

Природні енергетичні, масообмінні й інформаційні процеси формувалися в біосфері мільярди років. За цей час вона стала саморегульованою системою здатною підтримувати свою стабільність при певному впливі геофізичних і космічних сил.

Науково-технічна революція привела до того, що стали перевищуватися всі припустимі порушення екологічних факторів створених живими організмами.

Причому, ріст цих порушень у тисячі разів перевершує швидкість утворення нейтралізуючих природних процесів.

У цей час площа порушених екосистем на поверхні суши перевищує 60%, а це приводить до втрати близько 30% первинної продукції.

Антропогенне споживання забирає 40% глобальної продукції, 10% надходить людині, а 30% на харчування популяцій, які супроводжують людину і не входять у природні екосистеми (пацюків, тарганів, ворон, бур'янів і ще недостатньо добре вивчених мікроорганізмів).

Через заміну природних екосистем агроценозами (насамперед лісу) втрачається близько 12% первинної продукції, при цьому різко порушуються газообмінні й водообмінні процеси біосфери. Ці факти говорять про те, що діяльність людини руйнує природні цикли й не дає можливості відновлюватися вже більшій частині природних систем, відповідальних за біорегуляцію.

У той же час, біомаса людини, культурних тварин і рослин, не здатних до біотичної регуляції досягла 20%.

Людина для задоволення своїх потреб забирає щорічно близько 300 млрд. т природної сировини, а створює кінцевий продукт який становить лише перші відсотки від цієї маси. Відходи що залишились після виробництва надходять у біосферу. У них 2,5% газоподібних відходів, 4% рідких, а інші- тверді, з яких 2% небезпечні (токсичні, канцерогенні, мутагенні).

По кількості надходження відходів на поверхню землі діяльність людини в останні десятиліття порівнянна з геофізичними процесами. Цей технічний результат уже не вписується в природний біогеохімічний кругообіг, жива речовина вже не в змозі включити переробку антропогенних викидів у свої харчові ланцюги.

Вони стають забруднювачами й руйнівниками природних систем.

Промислова діяльність порушила й енергетичні процеси, вона відповідальна за перевищене в 5 разів антропогенне вилучення енергії з енергетичного потоку в харчових ланцюгах і за наддопустимі викиди в біосферу теплової енергії. Підвищення природної температури біосфери призводить до катастрофічних наслідків зміни циркуляції атмосфери й течій океану, збурювань у літосфері.

Знищення багатьох видів живого, руйнування природних екосистем і створення штучних, призвело до втрати біорізноманіття природного середовища й зменшенню інформації про біотичну регуляцію природних систем біосфери.

Ідучи по шляху задоволення власних безмежних потреб, людина руйнує не тільки природу, але й свою екологічну нішу й свій геном, наприклад, у генетичній програмі людини записана заборона на вбивство осіб свого роду й оптимальна щільність населення, що не дотримуються в цей час.

Сучасна цивілізація не створила жодного процесу який би не руйнував біосферу. Біосфера тривалий час гасила антропогенне втручання, але у зв'язку з порушенням природних регулюючих механізмів швидкість її руйнування збільшилася й стала критичної.

Сучасне суспільство характеризується не тільки руйнуванням природного середовища, але й різкою нерівністю присвоєння природних ресурсів - 20% населення миру привласнює 80% природних ресурсів. Ця нерівність розділяє світове суспільство на бідних і заможних, що, у свою чергу, породжує екологічні й більшість соціальних проблем.

До бідних статистика ООН відносить людей які живуть не більше ніж на 1 долар у день. В 1996 році в країнах, що розвиваються, їх нараховували 1,3 млрд. людей, а менш чим на 2 долари в день у світі живе близько 3 млрд. людей.

Половина бідняків світу на поганих землях займається сільським господарством і не маючи засобів на збільшення й збереження родючості ґрунтів швидко руйнує природне середовище.

Інша половина проживає навколо великих міст, вона не забезпечена водопостачанням, енергією, каналізацією й, як і перша, медичним обслуговуванням, доступними ліками, освітою тощо.

Це також приводить до руйнування природного середовища й популяції людини.

Сформована соціально-економічна система привела до збагачення деяких країн і зубожінню інших. Світове суспільство стає бідніше, прірва між бідними й заможними країнами, як і між бідними й заможними людьми, увесь час збільшується. Навіть у багатьох «благополучних країнах» в 19 - 40% населення з року в рік погіршуються економічні умови. У той же час особистий статок приблизно 400 чоловік перевищує сумарний дохід країн населення яких становить 45% від світового.

У діяльності людини визначилось прагнення до панування, до влади в економічній, політичній і ідеологічних областях і, у першу чергу, над природою.

Маючи здатність нагромадження, осмислювання й прискореної передачі інформації не генетичним шляхом, створюючи антропогенні природогосподарські, господарські й соціально-економічні середовища, людина починає порушувати свої генетичні програми.

Програма обов'язкового збереження навколишнього середовища перетворилася в програму свідомого, необмеженого руйнування екосистем для задоволення потреб людини.

Протиставляючи себе природі, власній біологічній сутності, використовуючи вироблену їм самим ідеологію, релігію, економіку, людина допускає свідоме порушення природної заборони на вбивство собі подібних.

На державних і групових рівнях постійно створюється образ ворога, спотворюється достовірна інформація, це приводить до розробки все нових засобів ведення війни, організації терористичних акцій, кримінальних убивств.

У ХХ столітті відбулися самі криваві війни, розроблені найстрашніші види зброї. У цей час ведуться не менш жорстокі локальні й економічні війни, проявляється масова жорстокість, тероризм. Всі ці процеси не тільки безжалісно порушують природу, але й знищують людину як вид і соціум.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Чим викликане різке зниження маси первинної продукції біосфери і які наслідки воно викликає?

2. До яких наслідків у біосфері приводить сучасне споживання природної сировини?

3. Як, через господарську діяльність людини, змінюються енергетичні процеси біосфери?

4. Чому знижується можливість біотичної регуляції?

5. Які генетичні характеристики порушуються в людини як у виду? чому?

6. Які основні соціальні проблеми викликає нерівність присвоєння природних ресурсів?

7. Які причини спонукують людину руйнувати природу? як вони визначилися?

4.

<< | >>
Источник: Катков М. В.. Екологія. Конспект лекцій (для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.020107 „Туризм”) / Авт.: М. В. Катков; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва - Х.: ХНАМГ,2009. - 59 с.. 2009

Еще по теме Основні природно-соціальні проблеми, пов'язані з діяльністю людини в біосфері:

  1. Життя людини, усі суспільні процеси та соціальні відносини так чи інакше пов'язані з політикою, яка є складним та водночас надзвичайно цікавим явищем.
  2. Проблеми довкілля, пов'язані з військовим сектором
  3. Життя й трудова діяльність людини в природному середовищі
  4. § 10. Спори, пов'язані зі здійсненням батьківських прав
  5. Людина в біосфері
  6. Глобальні проблеми антропогенного порушення природного середовища. Екологічні проблеми України і її регіонів
  7. Екологія людини, біологічні і соціальні аспекти
  8. Поява людини в природному середовищі
  9. Економічні і соціальні проблеми людства
  10. Весь простір різноманітної життєдіяльності людини умовно можна поділити на дві великі соціальні сфери:
  11. Поняття та головні ознаки соціальної групи. Класифікація соціальних гцуп (великі соціальні групи, середні соціальні групи, малі соціальні групи).
  12. Основні принципи взаємовідносин людини з природою
  13. Соціальна стратифікація та соціальні нерівності. Основні критерії соціальної стратифікації.
  14. Мінеральні ресурси. Проблеми вичерпності мінеральних природних ресурсів
  15. Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина у Європейському Союзі
  16. Основні проблеми та наукові напрямки сучасної екології
  17. Тема 16. Демографічні проблеми політичного розвитку людини і суспільства
  18. Основні екологічні проблеми сучасного землеробства
  19. Тема 19. Основні проблеми світової політики
  20. Ступінь наукової розробленості проблеми та основні методи дослідження