Класифікація природних ресурсів
Природне середовище, яке оточує людину, це, з одного боку, життєвий простір, природні умови, а з іншого - речовинно- енергетична база розвитку суспільного виробництва. У сукупності його можна розглядати як природний капітал, який слугує для задоволення найрізноманітніших людських потреб.
Природний капітал у поєднанні з людським капіталом є базою будь-якого виробництва. Сукупність території, речовини та джерел енергії, які притаманні певній місцевості, становлять природний потенціал цієї місцевості. Відповідно, визначається природний потенціал регіону, держави і планети загалом.Природні компоненти можуть виступати в ролі природних ресурсів і в ролі природних умов. Елементи природи, які використовуються суспільством, залучаються у виробництво і є його сировинною та енергетичною базою, називаються природними ресурсами. Елементи природи, які впливають на життя і діяльність людей, але не беруть участь у матеріальному виробництві, розглядаються як природні умови.
Природа є джерелом найрізноманітніших ресурсів: виробничих (сировина і енергія для промисловості), сільськогосподарських (природна родючість земель), рекреаційних (забезпечення, лікування і відпочинку людей), естетичних і наукових (як джерело творчого натхнення і як матеріал для наукових досліджень) і т. д. Природні ресурси, необхідні кожній живій істоті, виступають необхідною умовою існування будь-якого живого організму. Це - першоджерело людської цивілізації на всіх етапах її розвитку, матеріальна основа будь-якого виробництва.
Природні ресурси і природні умови різняться не фізичним чи хімічним складом, а насамперед характером їх використання. Певні природні компоненти можуть використовуватись лише як природні ресурси (корисні копалини), інші - як умови існування (Земля - як життєвий простір), треті - як ресурси і умови одночасно (лісові системи). Тому поділ природних компонентів на ресурси і природні умови є досить відносним.
До природних ресурсів належать не лише ті природні об'єкти і явища, які використовуються нині або використовувались, у минулому, але й ті, які можуть використовуватись у майбутньому, Такими потенційними природними ресурсами, ефективне використання яких стане можливим лише при подальшому розвитку науки і техніки, є гравітаційні та магнітні поля Землі, космічне випромінювання, речовина метеоритів та інших планет тощо.
Тому під природними ресурсами слід розуміти природні об'єкти і явища, що прямо чи непрямо використовуються нині, використовувались в минулому і будуть використовуватися в майбутньому, що сприяє створенню матеріальних багатств, відтворенню трудових ресурсів, підтримці існування людства і підвищення якості життя.
Переважно під поняттям „природні ресурси” розуміють матеріальні утворення, що використовуються для задоволення потреб окремих людей і суспільства в цілому. Але у зв'язку з розширенням потреб суспільства все частіше в ролі природних ресурсів виступають не тільки природні об'єкти, які служать джерелом сировини і енергії, але і властивості природи, які не мають матеріального змісту. Наприклад, цінними ресурсами стають чистота води і повітря, естетичні властивості ландшафту тощо.
Існують декілька класифікацій природних ресурсів. Згідно з природною класифікацією ресурси поділяються на природні групи: водні, повітряні, ґрунтові, рослинні, тваринні, мінеральні, кліматичні тощо. За природно-економічною класифікацією ресурси поділяються на ті, які використовуються в матеріальному виробництві, і ті, що використовуються у невиробничій сфері.
За іншою класифікацією природні ресурси поділяються на невичерпні і вичерпні, а останні - на відновлювані, важковідновлювані і невідновлювані.
У таблиці 2.6. у загальному вигляді подано класифікацію природних ресурсів за різними класифікаційними ознаками.
Класифікація природних ресурсів
Таблиця 2.6
| Класифікаційна ознака | Види ресурсів |
| Джерело і місцеположення | Енергетичні, атмосферні, газові, водні, рослинні (продуценти, консументи, редуценти), кліматичні, рекреаційно- антропоекологічні, пізнавально- інформаційні. |
| Швидкість вичерпання | Швидко вичерпні, повільно вичерпні |
| Спроможність самовідновлення і культивування | Поновлювані, непоновлювані |
| Темпи економічного заповнення | Поправні, непоправні |
| Можливості заміни одних ресурсів іншими | Замінні, незамінні |
Ця класифікація дуже умовна, це пояснюється тим, що останнім часом змінюються уявлення про відновлюваність тих чи інших природних ресурсів, а межа між поновлюваними та важкопоновлюваними природними ресурсами надто вже розпливчаста.
Більшість дослідників відносить до невичерпних (у осяжному майбутньому) такі природні ресурси, як сонячне та космічне випромінювання, тепло земних надр, сили гравітації, сили обертання Землі тощо. Поновлюваними ресурсами вважають біологічні ресурси (за умови збереження видового складу організмів), атмосферне повітря, поверхневі води. До важко поновлюваних можна віднести ґрунти, підземні води, деякі гірські породи, природні ландшафти. Практично не поновлюваними природними ресурсами є переважна більшість корисних копалин та види організмів, що вже зникли на Землі.За ознаками відновлюваності, відтворюваності, замінності та вичерпності в літературі розрізняють такі пари видів ресурсів.
Поновлювані й не поновлювані. Поновлювані ресурси - це рослинний і тваринний світ, а також деякі види мінеральних ресурсів, зокрема, кухонна сіль. Відновлення таких ресурсів відбувається з різною швидкістю. Темпам споживання відновлюваних ресурсів мають відповідати темпи їхнього відновлення. Інакше відновлювані природні ресурси можуть стати не відновлюваними. До відносно відновлюваних належать земельні, лісові та водні ресурси.
Непоновлювані ресурси - це такі ресурси, що зовсім не відновлюються або відновлюються значно повільніше, ніж відбувається їхнє використання людиною. До них належать мінеральні, паливні та мінерально-сировинні ресурси. Використання більшості з них призводить до їх вичерпання в давно освоєних регіонах, що зумовлює підвищення капітальних вкладень на приріст 1 т мінерального палива. Одним із основних напрямів раціонального використання мінеральних ресурсів є впровадження їхньої комплексної переробки, безвідходних і ресурсозберігаючих технологій.
Вичерпні і невичерпні - ресурси, що виснажуються в ході їх економічного використання (ґрунт, ліс, дикі тварини, кормові угіддя, копалини, ін.) і ті ресурси (чи властивості природи), зміни яких прямо не пов'язані з інтенсивністю їх використання (сонячна енергія, атмосфера, енергія припливів і відливів, ін.).
Замінні і незамінні - ті, що можуть бути замінені (наприклад, метали - пластмасами) і не можуть бути замінені іншими ресурсами (атмосферний кисень для дихання, прісна вода для пиття).
Кліматичні ресурси і рекреаційні ресурси - це повітря, енергія вітру, опади тощо.
До рекреаційних ресурсів належать території та окремі об'єкти, що можуть бути використані для відпочинку і лікування людей, відновлення їхніх фізичних і духовних сил. За масштабом їх поділяють на ресурси місцевого значення; обласного; державного та міжнародного.
В Україні найбільше значення мають рекреаційні ресурси Криму, Карпат, приморські території Одеської, Миколаївської, Донецької областей. Для кожної рекреаційної території важливою є її рекреаційна місткість, обумовлена природно-ресурсним потенціалом регіону. Вона розраховується за кількістю відвідувань на рік, добу. Стійкість природної системи відносно рекреаційного впливу визначається й чисельністю тих, хто відпочиває на ділянках рекреаційних зон.
Мінеральні ресурси. Мінеральними ресурсами називають корисні копалини, які видобувають у надрах Землі чи на її поверхні. Більшість промислової продукції (70%) виробляють з мінеральних ресурсів. У надрах планети є величезні і різноманітні запаси мінеральної сировини (табл. 2.7).
За весь час розвитку цивілізації людство використало сотні мільярдів тонн різних видів матеріалів. Тільки в XIX ст. з надр Землі вилучено 22711 т свинцю, 11373 т цинку, 10679 т срібла, 25900 т алюмінію. У кінці XX ст. на поверхню Землі щорічно викидалось більше 4 км3 гірських порід.
У природі стабільно існують 92 хімічні елементи (від водню до урану), які в різноманітних поєднаннях створюють величезну кількість хімічних сполук навколишнього середовища, які складають земну кору і води Світового океану й атмосферу.
Про масштаби видобутку корисних копалин свідчить такий факт: до кінця ББ ст. із надр Землі вилучено близько 300 млрд. т рудної сировини, а маса земної кори оцінюється в 2,2x1019 т.
Кількість тих чи інших хімічних елементів у земній корі є різною. Середній вміст елемента в земній корі, виражений у процентах, називають кларком елемента (на честь американського геохіміка Кларка, який вперше підрахував вміст хімічних елементів у земній корі).
Таблиця 2.7
Світові запаси мінеральної сировини, 1995р.
| Мінеральна сировина | Розвідані запаси, млн., т. |
| 1 | 2 |
| Залізна руда | 230000 |
| Боксити | 28000 |
| Хроміти | 6700 |
| Марганець | 4900 |
| Титан | 595 |
| Мідь | 590 |
| Цинк | 330 |
| Свинець | 130 |
| Нікель | 110 |
| Тантал | 35 |
| Ванадій | 27 |
| Кобальт | 8,8 |
| Срібло | 0,42 |
| Метали платинової групи | 0,066 |
| Золото | 0,06 |
Значення кларків для деяких металів і середній вміст в 1 км3 наведено в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Кларки
| Метал | Кларк | Кількість в 1 KM3 (тис. т.) | Метал | Кларк | Кількість в 1 KM3 (тис. т.) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Ванадій | 0,02 | 500 | Уран | 0,004 | 10 |
| Олово | 0,008 | 200 | Цинк | 0,02 | 500 |
| Нікель | 0,02 | 500 | Мідь | 0,01 | 250 |
| Молібден | 0,001 | 25 | Свинец | 0,0016 | 40 |
На сьогодні найменш вивчені мінеральні ресурси океану.
Навіть попередня їх оцінка має дуже наближений характер, оскільки вони розчинені в морській воді. Крім того, на дні під шаром рихлих осадів можуть бути розташовані рудоносні жили і пласти як продовження ресурсних родовищ континентів. Внаслідок ерозії земної поверхні у Світовий океан щорічно потрапляє більше ніж 3 млн. тонн твердого палива, близько 4 млн. т елементів космогенного походження. Морська вода є джерелом прісної води, урану, золота, натрію, хлору, брому, магнію, марганцю, заліза і свинцю. У таблиці 2.9. подано вміст деяких хімічних елементів у земній корі й морській воді.Таблиця 2.9
Вміст деяких хімічних елементів в 1 км3 середньої континентальної кори і в морській воді (в тоннах)
| Хімічні елементи | У середній континентальній корі | В середній морській воді |
| Натрій | 69 000 000 | 11 020 000 |
| Калій | 51 000 000 | 396 000 |
| Хлор | 5 700 000 | 19 800 000 |
| Марганець | 1 809 000 | 1,9 |
| Hhhk | 170 000 | 2,0 |
| Хром | 130 000 | 0,2 |
| Бцом | 120 000 | 68 000 |
| Нікель | 100 000 | 2,0 |
| Мідь | 86 000 | 2,0 |
| Кобальт | 32 000 | 0,05 |
| Уран | 7 800 | 3,3 |
| Олово | 5 700 | 0,8 |
| Срібло | 160 | 0,3 |
| Золото | 5 | 0,01 |
Україна належить до держав із середньою забезпеченістю мінеральними ресурсами. Вона має великі запаси залізних руд, до того ж високої якості, марганцевих і титанових руд, сірки, каоліну. Водночас забезпеченість потреб народного господарства України вчасною нафтою становить 8 %, природним газом - 22 %, вугіллям - 95 %. Вона змушена довозити алюмінієву, свинцево-цинкову, мідну сировину, а також апатити, фосфорити. Висока собівартість видобутку донецького вугілля стала одним із чинників економічної кризи в державі. Через застарілі технології, вкрай повільне впровадження комплексної переробки сировини значна її частина втрачається, забруднюється навколишнє середовище. Непродумана орієнтація на видобуток деяких первинних ресурсів призвела до зменшення ефективності переробних ланок економіки.
2.2.2