<<
>>

Поняття біоценозу та угруповання

Вивчаючи устричні банки, К. Мьобіус назвав біоценозом ““об 'єднання живих організмів, що відповідає за своїм складом, кількістю видів і особин деяким середнім умовам середовища, об 'єднання, в якому організми пов'язані взаємною залежністю і зберігаються завдяки постійному роз­множенню в певних місцях...”.

Якби одна з умов, згідно К. Мьобіуса, від­хилилася на певний час від звичайної середньої величини, змінився б весь біоценоз... “Біоценоз також змінився б, якби кількість особин збільшилася чи зменшилася завдяки діяльності людини або ж один вид повністю зник з угруповання, або, нарешті, до його складу увійшов новий.” (Mobius, 1877).

Таким чином, К. Мьобіус визнавав важливе значення абіотичних умов середовища, сукупність яких пізніше була названа Ф. Далем (Dahl, 1908) біотопом. Проте як цілісну систему Мьобіус розглядав лише біоценоз як угруповання.

Слід відзначити, що різні автори надавали цьому терміну різних зна­чень. Згадаймо точку зору Клементса (Clements, 1928) та його послідовни­ків на біотичне угруповання (біоценоз) як на організм вищого порядку. З іншого боку, праці Раменського (1924) і Глізона (Gleason, 1926) практично заперечували об’єктивність виділення цього поняття.

Зауважимо, що термін “біоценоз” коректно застосовувати для окрес­лення живого компонента конкретної екосистеми. Як синонім, часто вико­ристовують поняття “біотичне угруповання". У випадках, коли мова йде лише про якусь частину біоценозу, виділену на основі певних ознак - так­сономічних, функціональних тощо - варто використовувати термін «угру­повання», або ценоз, населення чи група видів, Ці терміни можна викорис­товувати в різних значеннях у залежності від конкретних цілей того чи ін­шого дослідження.

На відміну від гідроекології, в «наземній» екології майже відразу від­бувся поділ на “екологію рослин" та “екологію тварин", тоді як абіотичні компоненти тривалий час розглядалися лише як зовнішні фактори.

6.2.

<< | >>
Источник: Екологія. Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероблене і доповне­не. - К,2012. - 390 с.. 2012

Еще по теме Поняття біоценозу та угруповання:

  1. Важливою віхою на шляху адекватного вивчення екологами цілісних природних комплексів було запровадження поняття “біоценоз”, яке запро­понував німецький гідробіолог Карл Мьобіус у 1877 р.
  2. Склад біоценозу
  3. Екологія угруповань (синекологія) та екосистемологія
  4. БІОЦЕНОЗ ЯК ПРИРОДНА СИСТЕМА
  5. Угруповання та екосистеми
  6. Структурованість біоценозу
  7. Проте, незважаючи на складність, картографування біоценозів є ре­альною потребою. Тим більше, що межею біоценозу, згідно з нашими еко- системними уявленнями, є межа фітоценозу.
  8. Отже, рослини в природі живуть не розрізнено, а разом, утворюючи рослинні угруповання, або фітоценози (від phyton — рослини, koinos — спільний).
  9. 4.1.3 Соціальні статуси: поняття та види (офіційний та неофіційний, приписаний та здобутий). Соціальні ролі: поняття та види (активні та пасивні, явні та латентні). Структура ролі за В. Ядовим (когнітивна, афективна, конативна складові). Маргінальність соціальних ролей.
  10. Основні поняття загальної екології
  11. Поняття екочинника
  12. Гра, навчання, праця як види діяльності.Професійна діяльність: поняття та етапи професіоналізації (професійне самовизначення, професійне навчання, професійна адаптація, професійне становлення, професійна реалізація, завершення професійної діяльності). Мотивація та стимулювання професійної діяльності (за ієрархією потреб А. Маслоу). Професійне вигорання. Поняття професійних криз.
  13. 3. Поняття та критерії політології