Поняття екочинника

Екочинниками є будь-які елементи зовнішнього середовища (ЗС), які безпосередньо впливають на дану систему.

Екочинниками є:

для організму - будь-який чинник зовнішнього середовища (ЗС), що безпосередньо на нього впливає; для популяції - будь-який елемент ЗС, що впливає хоча б на одну особину даної популяції; для біоценозу - будь-який елемент ЗС, що впливає бодай на одну популяцію угруповання; для екоси­стеми - ті елементи ЗС, які впливають на будь-які її компоненти.

Варта уваги проблема термінології: адже частина чинників ЗС для ор­ганізму і популяції не є чинниками ЗС для екосистеми. Так само, як і вплив тих же біосистем на абіотичні компоненти екосистеми, чи одних абіотич­них компонентів на інші абіотичні. Зокрема, всі внутрішньо- та міжпопу- ляційні впливи є внутрішньосистемними (для данної екосистеми), але ЗС для організму чи популяції відповідно.

Варто підкреслити, що ЕЧ - лише той елемент зовнішнього середо­вища, який безпосередньо впливає на дану біосистему (чи систему взагалі). Чинники, які впливають опосередковано, не є екофакторами. Зокрема, гли­бину не можна розглядати як екофактор, оскільки вона безпосередньо не впливає на живі організми. І хоч з глибиною змінюються значення перева­жної більшості параметрів середовища, проте саме вони - тиск, температу­ра, освітленість, спектральний склад світла, рН, концентрація газів тощо - є ЕЧ. Аналогічно, не є екочинником і висота над рівнем моря.

Остаточно ситуація з’ясовується, коли ми моделюємо вплив ЕЧ. Так, вивчаючи вплив глибини (чи висоти над рівнем моря) в експерименталь­них умовах, ми можемо створювати адекватні умови середовища, змінюю­чи тиск, температуру, рівень інсоляції та інші чинники, але аж ніяк не мо­жемо оперувати «глибиною» чи «висотою над рівнем моря».

Поняття «екологічного чинника» практично тотожне поняттю «чинник зовнішнього середовища». Для будь-якої системи можна виокре­мити дві групи чинників: зовнішні та внутрішні. Коли екосистемна пара­дигма посяде належне місце в екології, а основи системного підходу і зага­льної теорії систем стануть невід 'ємними складовими цієї науки, нато­мість поняття «екологічні чинники» будуть використовувати поняття «чинники зовнішнього (для даної системи) середовища», принаймні, в еко­логії. Якби зоологи використовували термін «зоологічні чинники», ботані­ки - «ботанічні чинники», філологи - «філологічні чинники» і т.п., це б сприймалося як казна-що, або ж просто як недоречність. А в екології нара­зі практично не звертають увагу на ту обставину, що частина загальновжи­ваних термінів є певним анахронізмом. Тому варто поступово переходити на адекватну сучасному рівню екології термінологію, яка є загальноприй­нятою в системному підході і загальній теорії систем, де поняття «зовніш­нього середовища» має конкретне значення і, відповідно, чинник зовніш­нього (для даної системи) середовища сприймається однозначно.

4.2.