<<
>>

Структурованість біоценозу

Структурованість біоценозу знаходить свій прояв і у консорціях - су­купностях різнорідних організмів, трофічно, топічно чи іншим чином пов’язаних між собою і з едифікатором (фундатором) консорції.

Сучасні уявлення про консорції були сформульовані В.Н. Беклемішевим (1951) і Л.Г. Раменським (1952) та розвинені в працях В.В. Мазінга (1966, 1969). Під консорцією розуміють сукупність видів, пов’язаних трофічними, то­пічними, фабричними та іншими зв ’язками з видом-едифікатором, чи де­термінантом консорції, в ролі якого зазвичай виступає рослина- автотроф. Прикладом консорції може бути ялина (вид-едифікатор) з усі­ма організмами, пов’язаними з нею спільністю долі, тобто спільнота, що утворює з ялиною переплетіння топічних, речовинно-енергетичних та ін­формаційних зв’язків. Проте у багатьох випадках детермінантом консорції є і тварини. Ретельно досліджені консорції губок, двостулкових молюсків тощо.

При біоценологічних дослідженнях важливо, перш за все, визначити­ся зі структурованістю біоценозу і встановити основні його елементи. Та­кими елементами вважаються популяції чи (значно рідше) геміпопуляції. Проте кожне дослідження вирішує своє коло завдань. Зокрема, при з’ясуванні трофічної структури біоценозу корисним є виділення гільдій (Root, 1967) - груп популяцій чи геміпопуляцій, які використовують певний клас ресурсів аналогічним чином - як елементів біоценозу.

Складність природних біоценозів на практиці, як правило, унеможли­влює вивчення всіх його популяцій. Тому спеціалісти з певних груп рос­линного і тваринного світу, а також мікологи, мікробіологи, вірусологи ви­вчають якусь таксономічну групу в межах конкретного біоценозу. Такі

групи таксономічно близьких видів називають асамблеями. Так, говорять про асамблею птахів даного біоценозу, асамблею кліщів тощо. Як синоні­ми, використовують і такі терміни, як орнітоценоз (обо ж орнітоцен), чи угруповання птахів такого то ценозу чи екосистеми. Часом використову­ють поняття „пташине населення” або „населення птахів” певного ценозу тощо.

6.5.

<< | >>
Источник: Екологія. Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероблене і доповне­не. - К,2012. - 390 с.. 2012

Еще по теме Структурованість біоценозу:

  1. Склад біоценозу
  2. Поняття біоценозу та угруповання
  3. БІОЦЕНОЗ ЯК ПРИРОДНА СИСТЕМА
  4. Проте, незважаючи на складність, картографування біоценозів є ре­альною потребою. Тим більше, що межею біоценозу, згідно з нашими еко- системними уявленнями, є межа фітоценозу.
  5. Важливою віхою на шляху адекватного вивчення екологами цілісних природних комплексів було запровадження поняття “біоценоз”, яке запро­понував німецький гідробіолог Карл Мьобіус у 1877 р.
  6. ВЛАСТИВОСТІ БІОЦЕНОЗІВ
  7. ВИЗНАЧЕННЯ БІОЦЕНОЗУ
  8. ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІОЦЕНОЗУ
  9. ПРОСТОРОВА НЕОДНОРІДНІСТЬ БІОЦЕНОЗІВ
  10. КЛАСИФІКАЦІЯ БІОЦЕНОЗІВ
  11. СТРУКТУРА БІОГЕОЦЕНОЗУ
  12. Видове багатство і видове різноманіття
  13. ТРОФІЧНА СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ
  14. ВЕРТИКАЛЬНА СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗУ
  15. ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ БІОГЕОЦЕНОЗУ
  16. ГОРИЗОНТАЛЬНА СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗУ
  17. Функціонування природних та природно-антропогенних систем
  18. ПАРАТРОФІЧНА СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ