<<
>>

Основні поняття загальної екології

Головним поняттям в екології є поняття «екосистема» - що характеризується як угруповання живих організмів і середовище їхнього перебування, яке існує і функціонує як єдине ціле.

Основні ознаки екосистеми: кругообіг речовин і потоків енергії, здатність протистояти (у певних межах) зовнішнім впливам, саморозвиватися й саморегулюватися.

Розрізняють мікроекосистеми (напр., стовбур гниючого дерева, невеликий ставок і т.п.), мезоекосистеми (ліс, озеро, ріка й т.п.), макроекосистеми (океан, континент і ін.) і глобальну екосистему в границях всієї планети (біосфери). Більші екосистеми містять у собі системи меншого рангу. Біогеоценоз є самою елементарною частиною екосистеми, властивості якого визначає співтовариство взаємозалежних живих організмів - біоценоз, на відносно однорідному просторі- біотопі або екотопі. Кожний біоценоз складається з безлічі видів живих організмів, але види входять у нього не окремими особями, а популяціями або їхніми частинами.

Популяція - особі одного виду, що населяють певний простір протягом великої кількості поколінь і яка характеризується певним ступенем ізоляції.

Можна сказати, що біогеоценоз - це взаємозалежні між собою і з умовами середовища популяції різних видів.

В екології часто використовують термін «співтовариство». Під ним розуміється і сукупність взаємозалежних організмів різних видів (синонім біоценозу), або аналогічна сукупність тільки рослинних - (фітоценоз або рослинне співтовариство), тільки тваринних організмів - (зооценоз), тільки мікробного угруповання - (мікробіоценоз).

Практично всі природні системи обмінюються одна з однією речовиною, інформацією і енергією, тобто вони відносяться до типу відкритих систем, однак є ще ізольовані, в яких немає ніякого обміну, і закриті - вони обмінюються із сусідніми тільки енергією.

Емерджентність - універсальна якість екосистем - (емедж - англ.

виникнення нового), яка полягає в тому, що властивості системи, як цілого, не є сумою властивостей, що складають її частини. Елементарні частини экосистем (біогеоценози), поєднуючись, різко збільшують свої властивості й створюють більш організовану (за енергетикою, інформацією, продуктивністю й стійкістю) систему. Наприклад, одне дерево, як і рідкий деревостій, не має властивості лісу, тому що воно не створює певний набір якості природного лісового середовища.

Сонячна енергія є основою всіх життєвих, енергетичних процесів у біосфері. Загальна енергетика цих процесів підкоряються першому й другому правилам термодинаміки.

Перше правило - енергія не виникає й не зникає, а тільки переходить із однієї форми в іншу.

Друге правило - частина енергії будь-якого перетворення живої речовини розсіюється або губиться у вигляді тепла.

Ентропія визначає величину втрати енергії. Повною втратою енергії

характеризується мертвий організм. Його

температура знижується

до

температури навколишнього середовища, а тридцятимільйонні його хімічні елементи й об'єднання стають частиною середовища й включаються в кругообіг. Можна сказати, що організм не може отримувати енергію з навколишнього середовища, в ньому відсутня яка-небудь взаємодія між елементами й він як система приходить у стан повної невпорядкованості або до своєї максимальної ентропії.

Живий організм або нормально функціонуюча екосистема характеризується високим ступенем упорядкованості своїх елементів. Вони здатні одержувати енергію з навколишнього середовища. Їхня взаємодія зберігає і підтримує необхідний для життя рівень енергії і протистоїть ентропії.

Негоентропія - показник, протилежний ентропії. Чим краще взаємодія елементів системи, чим краще вони використовують енергію зовнішнього середовища, тим вище значення її негоентропії. Небезпечно будь-яке втручання в систему, якщо воно веде до зниження її негоентропії, а, отже, до зниження стійкості й здатності протистояти зовнішнім впливам.

Людина руйнує елементи природних систем, їх внутрішні й зовнішні зв'язки й, отже, зменшує або ліквідує їхню здатність до життя, розвитку й саморегуляції.

Необхідні закони діяльності людини в біосфері сформульовані Б. Коммонером (чотири закони).

Перший закон характеризує, по суті, загальний зв'язок процесів і явищ у природі й звучить так: «Усе пов'язано з усім».

Другий закон базується на положенні збереження речовини й енергії: «Все повинне кудись подітися».

Третій закон орієнтує на дії, які повинні бути природними процесами: «Природа знає краще». Він говорить про те, що ми не маємо абсолютно достовірної інформації про механізми й функції природи й легко порушуємо природні системи (наприклад, математичний розрахунок найпростішого параметра біосфери потребує набагато більше часу, ніж час існування нашої планети).

Сутність четвертого закону полягає в орієнтації людини на те, що всяка його дія в природі не залишається безслідною і знищення природних систем приведе надалі до значних економічних витрат. Закон звучить так: «Нічого не дається даром».

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Поясніть поняття «екосистема», її основні ознаки?

2. До якого виду систем відноситься екосистема й чому?

3. Поясніть визначення понять «популяція», «біоценоз», «біогеоценоз», «співтовариство»?

4. Що таке «емерджентність»?

5. Поясніть визначення понять «ентропія» і «негоентропія». Як на них впливає діяльність людини?

6. Які властивості і явища природи характеризують перший і другий закони Б. Коммонера?

7. На які дії орієнтують діяльність людини третій і четвертий закони Б. Коммонера?

1.3.

<< | >>
Источник: Катков М. В.. Екологія. Конспект лекцій (для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.020107 „Туризм”) / Авт.: М. В. Катков; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва - Х.: ХНАМГ,2009. - 59 с.. 2009

Еще по теме Основні поняття загальної екології:

  1. Визначення екології та її основні поняття
  2. Основні терміни та поняття екології
  3. Визнання екосистеми центральним об’єктом екології вимагає послі­довного застосування системного підходу і загальної теорії систем при до­слідженні екологічних процесів і явищ.
  4. Розділ 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЕКОЛОГІЇ
  5. Поняття популяції в екології
  6. Основні етапи становлення екології як науки
  7. Основні проблеми та наукові напрямки сучасної екології
  8. Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.
  9. Поняття та основні характеристики політичної соціалізації
  10. Поняття та основні характеристики політичного конфлікту
  11. Поняття та сутність виборів. Основні принципи виборчого права
  12. Тема 6. Поняття та основні характеристики політичної системи суспільства
  13. Поняття соціального інституту. Основні функції та характерні ознаки. Види соціальних інститутів: економічні, політичні, релігійні, культури та соціалізації тощо.
  14. Формування загальної теорії управління як соціальна проблема сучасності
  15. МОДУЛЬ 1 ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ