ДЕМОЦЕН

Демоцен (Schwerdtfeger, 1963) — система, що складається з популяції — одновидової групи особин — та її середовища, або ж демотопу. В ме­жах демоцену реалізуються екологічні залежності як першого, так і дру­гого циклу(акції, реакції, коакції).

Системна екологія вивчає популяції як відносно самостійні підсистеми в межах екологічної системи (біогеоценозу), яка об’єднує їх з абіотичними компонентами в єдине ціле.

Екологічні дослідження демоцену стосуються проблематики еколо­гічної структури, динаміки чисельності, а також енергетичних потоків, які дають можливість вивчити явища, що виникають у популяціях. Ви­ходячи з методології системного підходу, у кожної популяції можна виді­лити основні системні компоненти: склад, структуру та функціонування. Еколога популяція цікавить як підсистема, яка відіграє ту чи іншу роль у функціонуванні екосистеми в цілому. Наприклад, у бучині, яку часто використовують рекреанти, поширення популяцій лучних трав — тонко­нога і грястиці — є свідченням зміни едатопу і кліматопу букового біо­геоценозу, перебігу процесу десільватизації, який має завважити еколог.

1.3.4.