<<
>>

Мова логіки

Емпіричні та абстрактні об’єкти представлені у знаках.

Знаки - це емпіричні об’єкти, які представляють інші емпіричні або абстрактні об’єкти.

Впорядкована сукупність знаків називається знаковою системою.

Мова - це знакова система, яка призначена для фіксації, збереження, переробки та передачі інформації.

За способом походження мови поділяють на:

- природні та

- штучні.

Природними мовами називають знакові системи, які склалися стихійно в умовах практичної взаємодії людей. До них належать етнічні та національні мови.

Природні мови поділяють на:

- специфіковані та

- неспецифіковані.

Специфікованою мовою називають природну мову, яка використовує відповідну наукову термінологію. Її інша назва - наукова мова.

Неспецифікованою мовою називають звичайну природну мову, що не містить у собі специфікованих термінів. Її ще називають розмовною мовою.

Штучними мовами називають допоміжні знакові системи, які спеціально створюються на базі природних мов для точної та економної передачі інформації. До них належать волапюк, есперанто, ідо тощо.

Штучні мови поділяють на:

- алгоритмічно побудовані та

- неалгоритмічно побудовані.

Алгоритмічно побудована мова (від лат. algorithmus - сукуп­ність правил) має побудований за певними правилами синтаксис (від грец. syntaxis - порядок). Синтаксичні правила мови встановлю­ють способи утворення складних виразів із простих. До таких мов належать мова логіки висловлювань, мова логіки предикатів тощо.

Неалгоритмічно побудована мова не містить синтаксичних правил побудови виразів. До таких мов належать мова морської сигналізації прапорцями, азбука Морзе тощо.

Мова логіки - це алгоритмічно побудована мова, яка призна­чена для аналізу логічної форми різних типів міркувань людей.

Інструментом створення та розвитку мови логіки є формалізація.

Формалізація (від лат.

for mails - складений за формою) - це спосіб дослідження змісту думки, коли її змістовні елементи замінюються символами (формулами), а вирази - відповідними послідовностями символів (системами формул). Формалізація вважається основним методом логіки як науки. Формалізація - метод подання логічної змістовної теорії як логічного числення.

Оскільки мова логіки створена шляхом формалізації, вона назива­ється формалізованою мовою. Формалізована мова - це спеціальна штучна мова, в якій вирази природної мови замінюються на спеціальні символи, за якими закріплюється певне значення. її інші назви - формальна модель, логічне числення.

Структура формалізованої мови складається з двох компо­нентів:

- об’єктної мови та

- метамови.

Об’єктна мова (або предметна мова, мова-об’єкт) - це мова, яка фіксує в знаковій формі логічну структуру міркувань та є, фактично, перекладом виразів природної мови на символьну мову логіки.

Метамова (або мова мови, мова, що описує іншу мову, мова дослідника) - це мова, засобами якої вивчаються основні відно­шення та властивості об’єктної мови, а також розкривається те, носіями яких саме відношень є певні знаки об’єктної мови.

Об’єктна мова послуговується тільки символами, а метамова - і словами природної мови. Наприклад, вираз «Зх Р(х)» належить до об’єктної мови, а вираз «Висловлювання «[Зх] Студент A [P(x)J добре вчиться» є хибним» - до метамови.

Відповідно до такої структури, в якій зафіксована ієрархія мов, розрізняють:

- предметну логіку та

-металогіку.

Предметною логікою (або просто логікою) називають логіку, яка викладається; науку про загальні форми, закони і засоби міркування.

Металогікою (або логікою дослідника) називають логіку, за допомогою якої викладається предметна логіка; науку, що досліджує структуру і властивості формальних логічних теорій.

Складовими частинами металогіки є:

- логічний синтаксис;

- логічна семантика;

- логічна прагматика.

Логічний синтаксис вивчає принципи і методи побудови логічних числень.

Логічна семантика (від грец. Symanticos - той, що позначає) вивчає можливості та особливості інтерпретації логічних числень.

Логічна прагматика (від грец. pragmaticos - практичний) вивчає особливості використання логічних числень суб’єктами пізнання із прикладною метою.

1.2.

<< | >>
Источник: Гнатюк Я.С.. Основи логіки: Навчальний посібник - Івано- Франківськ: Видавець І.Я.Третяк,2009. - 304 с.. 2009

Еще по теме Мова логіки: