Історичний характер логіки

За мірою застосування методу формалізації виокремлюють два історичних етапи розвитку логічного знання:

- традиційний (IV ст. до н.е. - середина XIX ст. н.е.) та

- сучасний (середина XIX ст.

Традиційна логіка є логікою напівформалізованої мови. За­сновником традиційної логіки вважається давньогрецький філософ

Аристотель. У своїх працях «Категорії», «Аналітики» 1-ша і 2-га, «Метафізика» він застосовував метод формалізації для вилучення основних форм та законів мислення із природної мови. Але у нього формалізація мала напівформальний характер. Поряд із виразами штучної мови Аристотель та його послідовники використовували фрагменти природної мови. У їхніх працях, наприклад, можна зустріти вирази «Якщо А, тоді В», «Деякі S є Р». Звідси напівформалізована, гібридна мова (від лат. hibrida - суміш), яка є сумішшю природної та штучної мови, та відповідна їй логічна теорія.

Сучасна логіка є логікою формалізованої мови. Засновником сучасної логіки вважається німецький філософ Готфрід Лейбніц (1646 — 1716). Він у праці «Про комбінаторне мистецтво» запропонував здійснити перехід до ідеальної, повністю звільненої від змісту логічної форми за допомогою універсальної символічної мови, подібної до мови алгебри.

Ідеї німецького філософа спричинили появу термінів «матема­тична логіка» та «символічна логіка», які вживаються поряд з ім’ям «сучасна логіка».

Автором терміна «математична логіка» є єврейський вчений Соломон Маймон (1753 - 1800), який вперше згадує його у 1794 р. в праці «Досвід нової логіки». Однак поняття «сучасна логіка» та «мате­матична логіка» не тотожні між собою. Математична логіка - це один із прикладних аспектів сучасної логіки, що досліджує основи математики.

Щодо терміна «символічна логіка», то його запропонував англійський логік Джон Венн (1834 - 1923) у 1881 р. у праці з одно­йменною назвою «Символічна логіка». Поняття «символічна логіка» та «сучасна логіка» розглядаються як тотожні.

Хоча автором ідеї формалізованої мови був Лейбніц, перша така спеціальна штучна мова була побудована в 1879 р. німецьким логіком та математиком Готлобом Фреге (1848 - 1925) у його праці «Запис понять». Тому Фреге, поряд із Лейбніцем, вважається співзаснов- ником сучасної логіки.

Сучасна логіка, таким чином, відрізняється від традиційної не предметом та методом, оскільки вони залишаються одними й тими самими, а мірою, повнотою застосування методу формалізації. У сучасній логіці він застосовується послідовніше, у більш досконалій, чистій формі, без жодних засобів природної мови. Так, наприклад, вирази традиційної логіки «Якщо А, тоді В», «Деякі S є Р» у сучасній логіці записуються формулами: