Первісні вірування

У сучасній етнографічній, історичній, філософській та іншій літературі часто вживається термін “первісна релігія”. Він до­сить точно визначає час існування явища, яке ми розглядаємо.

Первісні вірування досить повно відображали розуміння первісними людьми навколишнього їх світу. Вони виконува­ли певні суспільні функції: регулювали відносини між людь­ми в первісній общині, сприяли організації колективного ви­робничого процесу, регулювали розподіл здобутого продук­ту, утверджували первісну мораль, задовольняли духовні пот­реби суспільства. Окремої релігійної общини не існувало, вона була тотожна родовій общині. Демократичний характер роду відбивався на демократичному характері релігійного культу, він здійснювався всіма членами общини спільно. Духовенст­ва як окремої соціальної групи не було, природний авторитет старійшин включав у себе й авторитет керівника релігійного культу, якщо в ньому була потреба.

Первісні релігійні вірування і релігійний культ насампе­ред започатковувалися на анімістичних уявленнях про нема­теріальні, духовні сутності, про душу і духів. Ці уявлення спо­чатку були дуже конкретними. Душу ототожнювали з дихан­ням, кров'ю, вважали, що вона міститься в серці, очах. Згодом почали вважати, що вона розчинена в усій людині, вона є, але може існувати без тіла.

Свої уявлення про надприродне люди образно виклада­ли в своєрідних розповідях - міфах, які передавалися усно з покоління в покоління. Предметом міфів були практичні дії людей у реальному світі, і тут міфи відігравали роль хранителя інформації. У міфах формулювались і усталювались моральні принципи та норми. Міфи мали й світоглядний зміст, вони в художній формі викладали погляди на світ, його походження, суть, порядок. Так, у гвінейців йоруба існує міф про ориша - предків, які спустилися з неба і, перетворившись на каміння, пішли під землю. Серед ориша були і божества: Обатала та його дружина Одудава - уособлення неба і землі. Згідно з міфом, Одудава народила п’ятнадцять дітей, які керують світом: Ору- гун відає повітрям, Олокун - сонцем, Ому - місяцем, Шаног - блискавкою і громом і т. ін. Отакою була первісна міфологія.

Буйно розквітла в первісних релігійних віруваннях ма­гія. Первісні люди вважали, що перш ніж братись до роботи, обов’язково треба вплинути на надприродні сили магічними засобами: заклинанням, особливими співами і танцями, жер­твоприношенням. Це мало вблагати чи примусити діяти ці сили на користь людям. З таких специфічних дій виникли перші релігійні обряди, релігійний культ.

Жодна магія не може існувати без системи заборон і об­межень, так званих табу, які поширювалися на їжу, відносини з чужинцями, проживання на певній території, на певні пред­мети, особливо знаряддя праці і зброю, на певних осіб (вож­дів, царів, воїнів, породіль тощо). Багатьом з них можна знай­ти раціональне пояснення, інші несуть соціальні функції. З первісних табу виросли сучасні культові обмеження багатьох релігій: пости, харчові обмеження, специфічні культові забо­рони і правила та ін.

У первісних віруваннях широко практикувався фети­шизм - наділення надприродними властивостями матеріальних предметів, обожнення їх. Фетиші - важливі учасники магічних церемоній, їм надається неабияке надприродне значення, вони наявні в міфологічних розповідях. Фетиш супроводжує мислив­ця чи рибалку на його промислі, без фетиша неможлива щаслива подорож, фетиші присутні на будь-якій події в житті общини, родини чи окремої особи. Це настільки важливий атрибут релігії, що деякі дослідники пов’язують з ним її виникнення. Численні фетиші наявні і в сучасному релігійному культі.

Усі ці елементи первісних вірувань - анімізм, міфологія, магія, фетишизм - ніколи не існували поодинці, вони завжди були в комплексі.