Новатіанство

Новатіанство -одна з християнських течій ІІ-ІІІ ст., пе­ріоду становлення пауліанства на засадах Ісусового вчення. Його виникнення пов’язують із внутрішньоцерковною боро­тьбою за головну в Африці єпископську кафедру в Карфагені між Кіпріаном і Новатом, а потім - Феліціссімом.

Причиною виникнення новатіанства вважають боротьбу за посади, суперництво. Зовні це трохи (а може, й не трохи, а більше) є. Але в основі новатіанства було бажання зберегти в християнстві залишки революційно-демократичного руху, перешкодити проникненню до християнських общин замож­них осіб, схильних до компромісу з римською владою, до віротерпимості. Християнські низи висловили це в новагіан- ських ідеях, вони чинили опір соціальній переорієнтації хрис­тиянства, яке здійснювала церковна верхівка в І-ІІІ ст. Рух цей був приречений, соціальна переорієнтація християнства була неминуча. Але ідеї новатіанства залишили слід у розви­тку християнської ідеології.