12.5. СУЧАСНЕ ЛЮТЕРАНСТВО

Німеччина є батьківщиною лютеранства. Однак, незважаючи на те, що найактивніше реформація розгорнулась у Німеччині, найбільшою конфесією в цій країні є Католицька Церква, до якої належать 31,2% німців.

• ЛЮТЕРАНСТВО В СУЧАСНІЙ НІМЕЧЧИНІ

Серед німецьких протестантів найбільше лютеран. Лютеран­ські Церкви формувалися шляхом відділення від Католицької Церкви та підпорядковування місцевим правителям. Якщо у скандинавських країнах монархи прийняли лютеранство і змог­ли очолити протестантські Церкви своїх країн, то в Німеччині імператор залишився католиком, а тому не міг стати главою протестантської Церкви. Відповідно, лютеранські Церкви Ні­меччини підпорядкувалися герцогам, князям, курфюрстам та іншим дворянам, які прийняли лютеранство і надали йому офі­ційний статус у своїх володіннях. Так, у Німеччині сформувалась не одна Лютеранська Церква, а стільки, скільки земель прийня­ли лютеранство. Згодом лютеранські Церкви виникали і в като­лицьких областях Німеччини. Оскільки після повалення монар­хії Німеччина стала федерацією, а землі, які в часи монархії були герцогствами і князівствами, ввійшли у федерацію в якості фе­деративних земель, то й Церкви, які діють на їх територіях змі­нили статус. Лютеранські Церкви Німеччини тепер називають Земельними Церквами (Landeskirchen), тобто Церквами, які охо­плюють мирян однієї федеративної землі. Незважаючи на те, що Земельні Церкви прив’язані до федеративних земель, їхні межі не співпадають. Після повалення монархії межі деяких областей були змінені, а території Земельних Церков залишилися таки­ми, якими були й до цього. Також і Земельні Церкви змінювали свої території, то об’єднуючись, то розділяючись. Після повален­ня монархії Німеччина відмовилася від контролю над Церквами, тому Земельні Церкви стали самоуправними та непідпорядко- ваними державному уряду.

В 1936 році була організована Рада Євангельсько-Лютеран­ських Церков Німеччини (Rat der Evangelisch-Lutherischen Kirchen Deutschlands), яку скорочено називали Лютерівською Радою (Lutherrat), і яка об’єднала частину Земельних Церков Німеччи­ни та стала найбільшим репрезентантом німецького лютеран­ства. В 1948 році з Лютерівської Ради виникла Об'єднана Єван­гельсько-Лютеранська Церква Німеччини (Vereinigte Evangelisch­Lutherische Kirche Deutschlands - VELKD), яку скорочено назива­ють Об'єднаною Церквою (Vereinigte Kirche). Хоч ця організація називається Церквою, вона є союзом кількох незалежних Цер­ков. До Об’єднаної Церкви ввійшли сім лютеранських Земельних Церков: Євангельсько-Лютеранська Церква Баварії (Evangelisch­Lutherische Kirche in Bayern), до якої належать понад 2.430.000 віруючих, Євангельсько-Лютеранська Земельна Церква у Браун- швайґу (Evangelisch-Lutherische Landeskirche in Braunschweig), до якої належать майже 350.000 віруючих, Євангельсько-Лю­теранська Земельна Церква Ганноверу (Evangelisch-Lutherische Landeskirche Hannovers), до якої належать понад 2.630.000 віру­ючих, Євангельська Церква у Середній Німеччині (Evangelische Kirche in Mitteldeutschland), до якої належать понад 747.000 віруючих, Євангельсько-Лютеранська Церква у Північній Ні­меччині (Evangelisch-Lutherische Kirche in Norddeutschland), до якої належать понад 2.103.000 віруючих, Євангельсько-Лю­теранська Земельна Церква Саксонії (Evangelisch-Lutherische Landeskirche Sachsens), до якої належать майже 714.000 вірую­чих, Євангельсько-Лютеранська Земельна Церква Шаумбурґу- Ліппе (Evangelisch-Lutherische Landeskirche Schaumburg-Lippe), до якої належать понад 53.000 віруючих. Загалом, ці сім Церков об’єднують дев’ять мільйонів лютеран.

На момент заснування Об’єднаної Церкви до неї належали десять Земельних Церков. Однак, у 1977 році три Церкви, які належали до Об’єднаної Церкви, а саме Євангельсько-Люте­ранська Церква в Гамбурґу (Evangelisch-Lutherische Kirche im Hamburgischen Staate), Євангельсько-Лютеранська Церква в Лю­беку (Evangelisch-Lutherische Kirche in Lübeck) і Євангельсько- Лютеранська Церква Землі Шлєзвіґ-Гольштайн (Evangelisch­Lutherische Landeskirche Schleswig-Holstein), а також Євангель­сько-Лютеранська Церква Землі Ойтін (Evangelisch-Lutherische Landeskirche Eutin), яка не належала до Об’єднаної Церкви, зли­лися, утворивши Північну Євангельсько-Лютеранську Церкву (Nordelbische Evangelisch-Lutherische Kirche), яка залишилася членом Об’єднаної Церкви.

Окрім Церков, які ввійшли до складу Об’єднаної Церкви, в Ні­меччині існують і інші Лютеранські Церкви. На півночі Німеч­чини діє Датська Церква в Південному Шлєзвіґу (Dansk Kirke i Sydslesvig), до якої належать близько 6.300 датчан, які мешкають у Німеччині. Ця Церква перебуває у зв’язку з Датською Народною Церквою, але є незалежною. У ХІХ столітті, коли просвітницький раціоналізм проник до лютеранського богослов’я, спричинюю­чи богословські трактування, які не зовсім відповідали люте­ранській ортодоксії, більшість лютеран сприйняли нові віяння. Церкви, які їх сприйняли, сьогодні згуртовані в Об’єднаній Церк­ві. Тих, які не сприйняли нові віяння, прийнято називати старо- лютеранами. Вони відділилися від Земельних Церков та до сьо­годні залишаються окремими організаціями. Вони не ввійшли до Об’єднаної Церкви. Старо-лютерани згуртувалися в Єван­гельсько-Лютеранській Церкві (Evangelisch-Lutherische Kirche). У 1940-х роках до Євангельсько-Лютеранської Церкви приєд­налися декілька Старо-лютеранських Церков, зокрема Єван­гельсько-Лютеранська Церква в Бадені (Evangelisch-Lutherische Kirche in Baden), Ганноверзька Євангельсько-Лютеранська Церква (Hannoversche Evangelisch-Lutherische Freikirche), Гер- маннсбурґсько-Гамбурґська Вільна Церква (Hermannsburg­Hamburger Freikirche) та Незалежна Євангельсько-Лютеранська Церква в Гессені (Selbständige Evangelisch-Lutherische Kirche in Hessen).

• СВІТОВА ФЕДЕРАЦІЯ ЛЮТЕРАН

Більшість лютеран мешкають поза межами Німеччини. Лю­теранство стало традиційною конфесією для скандинавських країн, але воно поширене по всьому світі. Повсюди лютера­ни засновували незалежні Церкви. З ціллю якісної координа­ції спільної діяльності всіх лютеран у 1923 році було створено Світовий Конвент Лютеран (Lutherische Weltkonvent, Lutheran World Convention). Кожні шість років Конвент проводив загаль- нолютеранські конгреси: в 1923 році в рідному місті Лютера Айзенаху (Німеччина), в 1929 році в Копенгагені (Данія), в 1935 році в Парижі (Франція) і в 1946 році в Уппсалі (Швеція). В 1947 році Конвент був реформований у Світову Федерацію Лютеран (Lutherische Weltbund - LWB, Lutheran World Federation - LWF), до складу якого ввійшли 145 Лютеранських Церков, які розташова­ні у 98 країнах світу. Загальна кількість лютеран, які належать до Церков, що входять до Федерації, перевершує 74 мільйони віруючих. Секретаріат СФЛ знаходиться в Женеві (Швейцарія). Керівником Федерації є Президент, якого обирають з-поміж лю­теранських єпископів. У 2017 році Президентом СФЛ став ніге­рійський лютеранський єпископ Муса Панті Філібус. Федерація організовує світові лютеранські конгреси кожні п'ять років:

- у 1947 році в Люнді (Швеція),

- у 1952 році в Ганновері (Німеччина),

- у 1957 році в Мінеаполісі (США),

- у 1963 році в Гельсінкі (Фінляндія),

- у 1970 році в Евоні (Франція),

- у 1977 році в Дар-ес-Салаам (Танзанія),

- у 1984 році в Будапешті (Угорщина),

- у 1990 році в Куритибі (Бразилія),

- у 1997 році в Гонконгу (Китай),

- у 2003 році в Вінніпеґу (Канада),

- у 2010 році у Штуттґарті (Німеччина),

- у 2017 році у Віндгуку (Намібія).

Найбільше лютеран мешкають у Німеччині. Однак, оскільки Об'єднана Євангельсько-Лютеранська Церква Німеччини є фе­дерацією Церков, а не окремою Церквою, то у складі Світової Фе­дерації Лютеран німецьких лютеран представляє не Об'єднана Церква, а кожна окрема Земельна Церква. В результаті найбіль­шими лютеранськими Церквами, представленими у Світовій Федерації Лютеран є:

- Етіопська Євангельська Церква (7,9 млн. віруючих),

- Євангельсько-Лютеранська Церква в Танзанії (6,5 млн.),

- Швецька Церква (6,3 млн.),

- Протестантсько-Християнська Церква в Індонезії (4,5 млн.),

- Євангельсько-Лютеранська Народна Церква в Данії (4,4 млн.),

- Євангельсько-Лютеранська Церква Фінляндії (4,03 млн.),

- Норвезька Церква (3,8 млн.),

- Євангельсько-Лютеранська Церква в Америці (3,7 млн.),

- Мадагаскарська Лютеранська Церква (3 млн.).

Наступні місця за кількістю віруючих серед Лютеранських Церков займають Земельні Церкви Німеччини.

• ІНШІ ОБ'ЄДНАННЯ ЛЮТЕРАН

Окрім Світової Федерації Лютеран, існують і інші об'єднання Лютеранських Церков, які, однак, є меншими за кількістю учасників. У 1993 році була створена Конфесійна Євангельська Лютеранська Конференція (Confessional Evangelical Lutheran Conference - CELC), яка об'єднує 24 Лютеранські Церкви і близь­ко 500 тисяч віруючих. Найбільшою учасницею Конференції є Вісконсинський Євангельський Лютеранський Синод (Wisconsin Evangelical Lutheran Synod - WELS), розташований у США, до яко­го належать близько 385 тисяч віруючих. До CELC належить та­кож Українська Лютеранська Церква. Церкви, об'єднані в CELC, характеризуються консервативністю. Їхнє неприєднання до Сві­тової Федерації Лютеран обумовлюється незгодою з лібераль­ними тенденціями Церков, які ввійшли до Федерації. У 1993 ро­ці була створена Міжнародна Лютеранська Рада (International Lutheran Council - ILC), до якої ввійшли 32 Церкви, які є повно­правними членами, і дві Церкви, які є асоційованими членами. В загальній кількості до Церков, які ввійшли до ILC, належать 3.450.000 віруючих. Найбільшою Церквою, яка входить до ILC, є Лютеранська Церква - Синод Міссурі у США. Ці Церкви також характеризуються консервативністю. Деякі Церкви входять од­ночасно до різних асоціацій. Крім них, існує й низка невеликих Лютеранських Церков, які не входять до жодної асоціації.

З XVI століття лютеранство почало проникати в Україну. Го­ловним шляхом його проникнення була польська та литовська шляхта, а також торгові зв'язки з німцями і німецькі поселення на теренах України. Сьогодні лютеранство в Україні представ­лене трьома невеликими конфесіями: Українська Лютеранська Церква, Німецька Євангельсько-Лютеранська Церква України та Синод Євангельсько-Лютеранських Церков України.