Тема 7 Макроекономічна нестабільність: безробіття та інфляція

План лекції

1. Циклічний характер розвитку економіки. Економічний цикл та його фази.

2. Зайнятість, її форми. Безробіття: види, показники та соціальні наслідки.

3. Інфляція: сутність, причини, види, вимір та соціально-економічні наслідки.

1. Економічний цикл - це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.

Свідченням циклічних коливань економіки є коливання показників ділової активності:

- змін у темпах приросту ВВП;

- змін у темпах зростання обсягів продажу;

- змін загального рівня цін;

- змін рівня безробіття та інфляції;

- змін у рівнях завантаження виробничих потужностей.

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі, середні та довгі.

Характерною ознакою економічного циклу є те, що він проходить через чотири фази: кризу, депресію пожвавлення та промислове піднес ення.

Ознаки економічної кризи:

- перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них;

- різке падіння цін, зумовлене перевищенням пропозиції над попитом;

- значне скорочення обсягів виробництва;

- дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів;

- біржовий крах і банкротство фірм;

- зростання безробіття;

- зниження рівня заробітної плати;

- спад рівня прибутку;

- потрясіння кредитної системи, різке зростання норм процента.

Ознаки депресії:

- застій виробництва;

- незначний обсяг торгівлі;

- невисока ставка позикового відсотка;

- ліквідація товарного надлишку.

Ознаки пожвавлення:

- розширення обсягів виробництва;

- зростання цін;

- підвищення прибутку;

- зростання зайнятості;

- пожвавлення торгівлі.

Фази піднесення:

- перевищення обсягу виробництва до кризового рівня;

- швидке зростання зайнятості;

- підвищення заробітної плати й доходів;

- розширення кредиту;

- стимулювання сукупного попиту і розширення пропозиції, що з часом готує основу для нової кризи.

Кризи можуть мати структурний характер:

- нафтова;

- сировинна;

- енергетична;

- валютна (фінансова);

- екологічна;

- продовольча.

На модифікацію циклу впливає також політична нестабільність як у межах окремої держави, так і в межах всього світу.

2. Економічна теорія визначає зайнятість як сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатних людей робочими місцями та їхньою діяльністю з метою одержання доходів.

Повнота зайнятості досягається максимально можливим використанням сукупного трудового потенціалу країни.

Ефективність зайнятості досягається повним і раціональним використанням трудового потенціалу країни. Розрізняють економічне активне населення - це частина працездатного населення, яке пропонує свою робочу силу для виробництва товарів та послуг.

Рівень економічної активності визначається:

Де Ре.а.- рівень економічної активності;

Не. а. - чисельність економічного активного населення;

Н - чисельність населення у віці 16 років і старше.

Форми зайнятості є:

- повна зайнятість;

- часткова;

- тимчасова;

- випадкова;

- самостійна.

До самостійно зайнятих відносяться:

- підприємці;

- трудящі, що працюють не за наймом;

- члени виробничих кооперативів;

- неоплачувані працівники сімейних підприємств.

Безробіття - явище, пов’язане з переваженням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї.

Економісти розрізняють три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.

Фрикційне безробіття зумовлене рухом робочої сили через невідповідність рівня заробітної плати, або умов праці й пошуком нових місць праці. Структурне безробіття означає невідповідність між пропозицією праці та попиту на робочу силу, у зв’ язку з технологічними змінами у процес і виробництва.

Циклічне безробіття пов’ язане зі спадом ділової активності в умовах циклічних коливань.

В період економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.

Існують інші форми безробіття:

- сезонне;

- молодіжне;

- технологічне;

- регіональне;

- приховане, це люди які припинили пошуки роботи.

Надмірне безробіття приводить до значних економічних та соціальних втрат.

Фрикційне та структурне безробіття становить природне безробіття величина якого становить 5-6%. Відомий економічний Артур Оукен математично виразив зв'язок між рівнем безробіття та втратами ВВП. Кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над прир одним зменшує обсяг ВВП порівняно з потенційним його рівнем на 2,5 процента.

Безробіття призводить до погіршення і фізичного, і психологічного стану людей - підвищує рівень серцевих захворювань, алкоголізму та самогубств. Безробіття це соціальна катастро фа.

2. Інфляція означає зростання загального рівня цін і падіння купівельної спроможності рівня цін і пад іння купівельної спроможності грошей, значна маса яких виявилос ь не забезпеченою економічними благами.

Причинами інфляції є:

- порушення пропорцій суспільного виробництва;

- значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу;

- надмірна емісія паперових грошей;

- мілітаризація економіки;

- збільшення продуктів на виробників;

- високі тенти зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці;

- кризові явища в фінансово-кредитній системі;

- зовнішні фактори.

Види інфляції є:

- повзуча інфляція, коли ціни зростають до 10% на рік;

- галопуюча інфляція, коли ціни зростають на 20-100% щорічно;

- гіперінфляція, коли ціни зростають щоденно до 2-3%;

- інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту;

- інфляція пропозиції - це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва;

- стагфляція - це інфляція, що супроводжується одночасно підвищенням рівня інфляц ії та безроб іття на фоні загального спаду виробництва.

Рівень інфляції можна визначити за допомогою індексу цін за формулою:

Де Н - індекс зростання цін за рік;

Рі№,Рі° - ціни однакових товарів, вираженні відповідно в цінах базового і поточного років;

Qi¹ - обсяг виробництва певного товару в поточному році.

Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період і визначається за формулою:

Де Н№ і Н° -відповідно, ціновий індекс у поточному і минулих періодах.

Економічні наслідки інфляції:

- інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки;

- капітал переливається з виробництва у сферу обігу;

- порушується функціонування кредитно-грошової системи;

- порушується міждержавні зв’ язки.

Соціальні наслідки інфляції:

- знижується рівень життя людей;

- знецінюють попередні трудові заощадження;

- посилюється безробіття і соціальна напруга в суспільстві;

- зростає інфляційний податок.

Таким чином інфляція руйнує як економічні, так і моральні здобутки нації.