Заборона дискримінації та рівність перед законом

Заборона дискримінації означає, що закони стримують дискриміна­цію окремих фізичних осіб чи групи осіб. Будь-який необгрунтований неоднаковий підхід законом заборонений, і всі особи мають гаранто­ване право на рівний та ефективний захист від дискримінації за будь- якою ознакою - раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, власно­сті, народження чи іншого статусу.

Приклад

Проявом дискримінації, який тягне порушення принципу верховен­ства права у діяльності суб’єктів публічної адміністрації, є етнічний профайлінг, тобто неприпустиме використання етнічних та расових стереотипів, а не об’єктивно існуючих ознак поведінки як підстави для прийняття рішень у сфері правоохоронної діяльності. У цьому випадку йдеться насамперед про перевірку документів в осіб «кавказької зовніш­ності» та зупинення транспортних засобів, якими керують представники національних меншин, тощо. Необхідно відзначити, що рішення, прийня­те суб’єктом публічної адміністрації з порушенням принципу недискримі- нації, має визнаватися протиправним та, відповідно, скасовуватися.

Рівність перед законом означає, що усі особи підпорядковані одна­ковим законам, і жодна особа чи група осіб не мають особливих юри­дичних привілеїв. Зазначена вимога стосується як допуску приватних осіб до певних благ чи ресурсів (наприклад, рівність суб'єктів господа­рювання, які беруть участь у тендері, що проводиться суб'єктом публіч­ної адміністрації), так і юридичної відповідальності (усі особи відпові­дають за вчинені ними правопорушення на однакових умовах).

Принцип рівності перед законом стосується також і суб'єктів публічної адміністрації, які, як і приватні особи, мають підпорядковуватися пра­ву та закону, нести усі передбачені ними обов'язки та дотримуватися встановлених обмежень. Принцип рівності перед законом або принцип юридичної рівності унеможливлює реалізацію ідеї звільнення посадо­вих чи службових осіб від обов'язку підкорятися закону, який поширю­ється на інших приватних осіб, чи відповідальності перед судом.

Виняток з дії принципу рівності перед законом може мати місце лише щодо осіб, які знаходяться під юрисдикцією іншої держави, наприклад дипломатів, а також осіб, які мають юридичний імунітет (народні депута­ти України, судді тощо) або є неосудними.

Принцип рівності перед законом сприяє формуванню України як держави рівних можливостей.

Відповідно до положень Конституції України громадяни мають рівні кон­ституційні права і свободи та є рівними перед законом. Принцип рівності всіх громадян перед законом - конституційна гарантія правового статусу особи, що поширюється, зокрема, на призначення кримінального пока­рання. Притягнення особи, яка вчинила злочин, до кримінальної відпові­дальності не лише означає рівність усіх осіб перед законом, а й передбачає встановлення в законі єдиних засад застосування такої відповідальності^[91].

3.3.