Суб'єкти реалізації публічного адміністрування

Основним суб'єктом реалізації публічного адміністрування є публіч­на адміністрація.

Публічна адміністрація є узагальнюючим терміном, що об'єднує у собі суб'єктів, головним завданням яких є виконання Конституції та за­конів України.

До суб'єктів публічної адміністрації необхідно віднести насамперед:

• органи виконавчої влади;

• органи місцевого самоврядування;

• суб'єктів делегованих повноважень (у разі коли вони виконують функції органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування).

Разом з цим слід зазначити, що у певних випадках публічне адміні­стрування може здійснюватися і органом законодавчої влади, і органа­ми судової влади. Але з огляду на те, що обсяг такої діяльності для них є доволі обмеженим, відносити їх до кола суб'єктів публічної адміні­страції недоцільно.

Приклад

• Голова Верховної Ради України надає відповідь громадянину на підставі Закону України «Про звернення громадян»;

• Голова Вищого адміністративного суду України інформує грома­дянина про обсяги державного фінансування суду на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

• апарат місцевого суду надає громадянину можливість ознайомитися із судовим рішенням на підставі Закону України «Про доступ до судових рішень» тощо.

Перераховані види діяльності не пов’язані ані зі здійсненням пра- вотворчості, ані з реалізацією правосуддя. Вони становлять зміст пу­блічного адміністрування. Контроль за законністю названих дій здійсню­ється адміністративними судами.

Разом з тим в окремих випадках публічне адміністрування може здійснюватися:

Президентом України:

• призначає голів місцевих державних адміністрацій, припиняє їх пов­новаження на цих посадах (ч. 4 ст. 118 Конституції України);

• приймає рішення про прийняття до громадянства України та припи­нення громадянства України, про надання притулку в Україні (п. 26 ч. 1 ст. 106 Конституції України) тощо;

органами прокуратури:

• розглядають звернення громадян;

• здійснюють позапроцесуальний нагляд за додержанням і застосу­ванням законів органами державної влади, органами місцевого самовря­дування тощо;

органами державної влади, які не входять до системи органів ви­конавчої влади, наприклад національними комісіями регулювання природних монополій:

• видають ліцензії на зайняття відповідними видами господарської ді­яльності;

• формують цінову політику у відповідній сфері;

• здійснюють провадження у справах про адміністративні правопору­шення тощо.

1.3.3.