Соматичні прояви радості

На сьогоднішній день вивчені лише деякі із фізіологічних змін, що супроводжують емоцію радості: підвищення ЧСС.

Суб’єктивне переживання і функції задоволення-радості

Почуття радості не залежить від стимуляції ерогенних зон чи подразнення смакових рецепторів.

Коли ми радіємо, ми стаємо впевненими в собі, починаємо розуміти, що живемо не марно, наше життя стає наповненим змістом. Ми почуваємо себе коханими, потрібними, ми задоволені собою і світом, повні енергії і впевнені, що переможемо будь-які перешкоди. Радість загострює сприймання світу, дозволяє захоплюватися і насолоджуватися ним. Людина бачить світ в красоті і гармонії, сприймає людей в їх кращих проявах, схильна отримувати задоволення від об’єкту, а не аналізувати і критично осмислювати його. Сприймає об’єкт таким, яким він є, а не прагне змінити його. Радість примушує людину відчути свою єдність зі світом, загострене почуття власної належності до нього.

Радість супроводжується відчуттям енергії та сили. Взаємозв’язок між радісним переживанням, відчуттям енергії і почуттям компетентності викликає почуття «свободи» - виходу з «оболонки» власного «Я», почуття дотичності до недосяжного і вічного.

Дослідники, теоретично, розрізняють радість активну і пасивну. Переживання радості - це завжди суб’єктивний процес. Його інтенсивність може бути різною, але якісні характеристики є незмінними. Висока інтенсивність радісного переживання співвідноситься з поняттям активної радості, пасивна - з низькою інтенсивністю.