Регуляція радості

Хіба радість може бути надмірною? Коли розглядати сміх як прояв сильної радості, то необхідно погодитися про існування надмірної радості. Найбільш повноцінно радість можна пережити в контексті інших емоцій.

Прагнення до щастя, як знайти радість

Істинно радісне переживання не викликається безпосередньо за допомогою вольового зусилля, воно не може бути ціллю людської діяльності. Але кожна людина знає, що принесе їй радість. Щоб відчути радість людина повинна перебороти перешкоди, які унеможливлюють це переживання, повинна поставити перед собою чітку ціль і прагнути до неї. Досягнення мети, навіть сам процес досягнення приносить радість.

Перешкоди на шляху до радості

В книзі «Радість: розширення людської свідомості»(1967) Уільям Шутц перечислює фактори, які, на його думку, стають перешкодою на шляху до радості. Він пише: «Радість - це почуття, що виникає в людини внаслідок усвідомлення реалізації своїх можливостей».

Дійсно, самореалізація майже завжди приносить людині радість. Перешкоди на цьому шляху перешкоджають радості. Ось деякі з них:

- багаточисленні правила і інструкції, надмірний контроль пригнічують творчу активність людини;

- поверхневі, надміру ієрархізовані відносини між людьми;

- догматичний підхід до виховання дітей, до питань сексу і релігії утруднюють процес самопізнання;

- розмитість уявлень про мужність і жіночність, невизначеність статевих ролей;

- фізична неповноцінність обмежує самореалізацію.

Батьки не можуть навчити дитину радості, не можуть вистроїти для дитини модель поведінки, що гарантовано веде до щастя. Вони можуть лише забавляти дитину, заохочувати гратися, читати, тобто сприяти виникненню емоції радості.