Мукозити

Приблизно 40 % пацієнтів, які отримують хіміо- чи промене­ву терапію, мають ускладнення з боку слизової порожнини рота, ротоглотки, стравоходу. Хіміопрепарати мають пряму стоматото- ксичну дію.

Клінічні прояви мукозиту залежать від дози цитостатиків, їх комбінації з променевою терапією, віку пацієнтів, загального стану (індекс Карновського) і наявності хронічних процесів у порожнині рота (карієсу, пародонтозу). У зв'язку з чим кож­ному пацієнтові, якому планується хіміотерапія чи променева терапія з приводу пухлин голови та шиї, необхідна превентивна допомога стоматолога.

Після початку системного введення цитостатиків на 3-10-й день пацієнти скаржаться на відчуття печії в роті, на слизовій в окремих місцях з'являється еритема, яка переходить в ерозію, а потім у виразку. Больовий синдром перешкоджає харчуванню. Однак таке ураження загоюється через 1-2 тижні після припи­нення хіміотерапії.

Променева терапія супроводжується сухістю слизової поро­жнини рота (ксеростомією) й проявами радіоепітеліїту.

Інфекційний процес часто супроводжує мукозит. Як пра­вило це бактеріальні, грибкові і вірусні ускладнення. У пацієнтів із хронічним пародонтозом виникають явища гострого гінгівіту з набряком, больовим і температурним синдромами.

Для кандидозу характерно розростання грибків на поверхні язика, слизовій піднебіння, щік, у кутиках губ. Білого кольору, сироподібної консистенції нальоти на слизовій зливаються в одну масу, стають болючими. Під такими пластинками на слизовій розвиваються ерозії та виразки.

Вірусна інфекція (герпес зостер і простий вірус герпесу) на початку характеризується везикулоподібними ураженнями, потім стінки везикул розриваються й утворюється дифузна ви­разка, що покривається кірочкою.

В усіх випадках клінічну діагностику необхідно верифіку- вати мікробіологічними дослідженнями.

Пацієнти, у яких передбачається розвиток мукозиту в про­цесі хіміо-променевої терапії, повинні розпочинати прості гігі­єнічні процедури ще до лікування. Також рекомендується огляд стоматолога і виконання його призначень. Догляд за порож­ниною рота включає: щоденне чищення зубів щіткою, а між­зубних проміжків ниткою (flossing), полоскання фізрозчином, фурациліном, розчином соди. Спостереження за слизовою по­рожнини рота дає цінну інформацію щодо токсичності вибра­ного режиму хіміо-променевої терапії та загальної толерант­ності пацієнта.

Лікування мукозиту:

- 0,12 % розчин хлоргексидину глюконату для полоскання (антибіотик);

- оральна суспензія ністатину, розчин клотримазолу (проти­грибкові засоби);

- Acyclovir (Zovirax) призначається пацієнтам з серопозитив- ною реакцією на простий вірус герпесу, 200 мг per os через кожні 4 год;

- оральна кріотерапія: за 5 хв перед введенням цитостатика пацієнт починає розсмоктувати кусочки льоду (тривалість кріопроцедури 30 хв);

- вітамін Е 400 мг/мл місцево на виразку;

- бензокаїн 15 % гель або мазь місцево на виразку;

- Ethyol (Amifostine) 200 мг/м², в/в за 15-30 хв до сеансу радіотерапії при помірній і сильно вираженій ксеростомії; пре­парат застосовують також у післяопераційний період після видалення слинних залоз.

У разі генералізовано'їформи мукозиту спектр терапев­тичних засобів і процедур розширюється:

- загальногігієнічні процедури кожних 4 год;

- знеболюючі засоби як місцево, так і парентерально для за­безпечення адекватного харчування;

- Xylocaine 2 % 15 мл для зрошення порожнини рота, через кожні 4 год;

- Benadryl (або інші антигістамінні препарати) 25-50 мг через кожні 4 год;

- антибіотики широкого спектра дії;

- протигрибкові засоби (fluconazole, amphotericin B);

- суспензія каоліну 15 мл кожних 4 год місцево;

- суспензія Sucralfate (10 мл) - полоскати і ковтати з метою профілактики гастродуоденальних виразок;

- вітаміни: С, В₁, В₆, В₁₂;

- масло обліпихи місцево.