<<
>>

Причини радості

Коли дорослій людині емоцію радості неможливо спланувати, то у новонародженої і маленької дитини посмішку можна стимулювати. Перша посмішка дитини - це всього лише соціальна посмішка, пов’язана з присутністю іншої людини поряд.

Жіночий голос викликає у дитини посмішку вже з 3-го тижня життя. Починаючи з 4-5 тижня дитина відповідає радісною посмішкою на присутність дорослої людини, яка схиляється до неї. Дитина посміхається будь - якій людині, яка нахилиться до неї і киває їй. Іноді складається враження, що дитина володіє безмежним запасом посмішок, і невичерпним арсеналом радісних переживань, і готова поділитися цим з цілим світом.

Коли мати нахиляється над дитиною, вона посміхається, дитина чує ласкавий голос. Це позитивно відбивається на здоров’ї і самопочутті дитини. Відсутність чи недостатність такої форми взаємодії викликає у дитини депресію, затримку фізичного і психічного розвитку. Гра є джерелом радості. З віком, навчившись гратися самостійно, дитина починає відчувати радість від своїх маленьких перемог. Це зумовлює впевненість в собі.

Радість - одна з найпростіших емоцій, простіших з точки зору мімічного виразу і можливості розшифрувати його. Посмішка виникає в результаті скорочення всього лише однієї пари м’язів - акулових. Ці м’язи скорочуючись, відтягують і злегка піднімають кутики рота.

Мімічний вираз радості. Радість виражається посмішкою і сміхом. Це завжди свідчить про емоцію радості. Справжня соціальна посмішка Викликає також скорочення кругових м’язів ока. У дорослої людини така посмішка викликає зморшки, які промінчиками розходяться від зовнішніх кутиків ока («гусячі лапки»). Одночасне скорочення акулових і кругових м’язів ока злегка піднімає щоки. Цей вираз має багато варіантів.

Екман і Фрізен (1982) виділяють 3 типи посмішки: посмішку щиру, фальшиву і нещасну (жалісливу). Ми саме говорили про вираз щирої посмішки.

У дорослої людини тривалість емоції від 2/3 до 4 секунд.

Фальшива посмішка має 2 різновиди. Вона виражає не стільки радість, скільки бажання здаватися радісним, а з допомогою фальшивої посмішки людина намагається приховати від довколишніх свої негативні емоції. Ознаки, які відрізняють фальшиву посмішку - відносна пасивність кругових м’язів ока, в результаті чого щоки не піднімаються і відсутні морщинки біля кутиків очей. Якщо потренуватися, посмішку дуже важко відрізнити. Фальшива посмішка буває асиметрична, вона виникає раніше чи пізніше, ніж цього вимагає ситуація, довше триває і зникає раптово, а не поступово, як щира.

Третій тип - нещасна (жаліслива) посмішка, накладена «поверх» негативної емоції коли людина чимось стурбована, а намагається зобразити посмішку. Треба бути лише трошки спостережливим, щоб розпізнати її - вона непереконлива, з-під неї видно інший вираз обличчя.

Сміх. Багато людей сприймає сміх як вираз бурної радості. Сміх, що виникає в результаті інтимного спілкування, може свідчити про інтенсивність емоції радості. Але коли ми сміємося над жартом, словами, такий сміх свідчить про роботу інтелекту.

<< | >>
Источник: БУНЯК Н.А.. 2017

Еще по теме Причини радості:

  1. Функції радості
  2. Соматичні прояви радості
  3. Наслідки радості
  4. Регуляція радості
  5. Причина-действие-сяедствие
  6. Причины и условия возникновения государства. Способы государствообразования
  7. § 1. Основные причины и закономерности ВОЗНИКНОВЕНИЯ ГОСУДАРСТВА
  8. Распад Советского Союза: причины, этапы, последствия
  9. 2.1. Причины многообразия теорий о происхождении государства и права
  10. Раздробленность русских земель (XII-XVвв.): причины, особенности, последствия