§ 3. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин

Юридична особа - це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку шляхом об’єднання осіб та (або) майна, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Ознаки юридичної особи:

- організаційна єдність - юридична особа в цивільному обігу діє як єдине ціле, що полягає у визначенні мети та завдань юридичної особи, у встановленні її внутрішньої структури, компетенції її органів, порядку їхньої діяльності та порядку припинення юридичної особи;

- наявність відокремленого майна - наявність майна створює матеріальну базу діяльності юридичної особи; юридична особа повинна мати своє майно, відокремлене від майна учасників (засновників), членів трудового колективу, інших організацій, громадян тощо;

- самостійна майнова відповідальність - здатність бути відповідачем в суді, юридична особа зобов’язана нести самостійну майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним їй майном, якщо інше не визначено в законі чи установчих документах;

- здатність діяти в цивільному обігу від власного імені - юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно- правову форму та зазначається в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені;

- здатність бути позивачем або відповідачем у суді - порядок вирішення спорів, у яких юридична особа виступає як особа, яка бере участь у справі, регулюється Цивільним процесуальним кодексом України або Господарським процесуальним кодексом України.

Види юридичних осіб:

1. Залежно від порядку створення: 1) юридичні особи приватного права - створюються учасниками (засновниками) на підставі установчих документів (затверджений статут або засновницький договір), які підписують усі учасники (засновники); 2) юридичні особи публічного права - створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.

2. Залежно від форм власності: 1) приватні - основане на власності фізичної особи; 2) колективні - основане на власності трудового колективу підприємства; 3) державні - основане на державній власності; 4) комунальні - основані на власності територіальних громад або на власності органів місцевого самоврядування; 5) змішані - основані на базі об’єднання майна різних власників (на власності юридичних осіб, фізичних осіб, держави).

3. Залежно від територіальної належності: 1) українські - юридичні особи створені та зареєстровані на території України; 2) іноземні - юридичні особи створені та зареєстровані на території іноземної держави; 3) міжнародні організації.

4. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду: 1) унітарні - створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), призначає керівника, який керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму; 2) корпоративні - утворюється двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна;

5. Залежно від організаційно-правової форми: 1) товариство - організація, створена об’єднанням осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом; 2) установа - організація, створена однією чи кількома особами (засновниками), що не беруть участі в управлінні нею, через об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

6. Товариство залежно від мети діяльності: 1) підприємницькі товариства - створюються з метою одержання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками (ст. 84 ЦК України); 2) непідприємницькі товариства - не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками (ст. 85 ЦК України).

Способи створення юридичної особи:

Розпорядчий порядок утворення юридичної особи полягає в тому, що компетентний орган державної влади або управління приймає рішення (розпорядження) про створення юридичної особи і затверджує її статут чи положення про неї.

Дозвільний порядок утворення юридичної особи передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу чи підприємства.

Нормативно-явочний порядок полягає в тому, що умови створення юридичної особи зафіксовані в законодавчому акті у вигляді загального дозволу держави. Для створення конкретної юридичної особи потрібна відповідна ініціатива її засновників і реєстрація її у відповідному органі.

Договірний порядок утворення юридичної особи застосовується тоді коли громадяни або юридичні особи добровільно об’єднуються для досягнення певної мети.

Вимоги до змісту установчих документів: 1) у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені ЦК України або іншим законом; 2) у засновницькому договорі товариства визначаються зобов’язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені ЦК України або іншим законом; 3) в установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникає в момент її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Юридична особа припиняється в результаті:

- реорганізації - передання всього свого майна, прав та обов’язків правонаступникам;

- ліквідації - за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, що передбачений законом.

Форми реорганізації юридичної особи: злиття, приєднання, поділ, перетворення — зміна організаційно-правової форми юридичної особи.

Юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.