§ 4. Режим окремого проживання подружжя

Нововведенням СК України стала правова норма, яка перед­бачає встановлення режиму окремого проживання подруж­жя (сепарації). Згідно зі ст. 119 СК України за заявою подружжя або за позовом одного з подружжя суд може ухвалити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини або чоловіка проживати спільно.

Сепарація - це лише крок до розірвання шлюбу, але ще не саме розірвання. Адже ті, що розійшлися, ще не розлучилися, і це створює надію на примирення і тому певною мірою вигідне для тих, у кого є діти¹.

Небажання подружжя проживати спільно може зумовлюва­тися різними обставинами (медичного, побутового чи іншого ха­рактеру).

¹Ромовська З. В. Сімейний кодекс України : наук.-практ. комент. / З. В. Ромовська. - Київ : Ін Юре, 2003. - С. 245.

Відповідно до ст. 119 СК України режим окремого проживан­ня припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рі­шенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Установлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов’язків подружжя, передбачених СК України, які дру­жина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов’язків, які виникли за шлюбним договором.

Правові наслідки встановлення режиму окремого про­живання є такими:

1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважається набутим у шлюбі, тобто є роздільною власністю по­дружжя;

2) дитина, народжена дружиною після спливу 10 місяців, не вважається такою, що походить від її чоловіка (ст. 120 СК України).

Сімейним кодексом України не обмежується час, протягом якого може тривати режим окремого проживання.

Питання для самоконтролю

1. Поняття та підстави припинення шлюбу.

2. Розірвання шлюбу.

3. Правові наслідки припинення шлюбу.

4. Поновлення шлюбу.

5. Установлення режиму окремого проживання подружжя та його наслідки.