<<
>>

Тому політика може бути визначена як діяльність з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.

Суб’єктами політики є особи та створені ними установи й організації, які беруть участь у політичному процесі та мають можливість діяти вільно й самостійно.

За характером і місцем, яке посідають суб’єкти політики у суспільній структурі суспільства, виокремлюють три групи суб’єктів політики:

1, Соціальні суб’єкти політики - це індивіди й різноманітні соціальні спільності.

2, Інституціональні суб’єкти політики - це політичні інститути (держава та її структурні елементи).

3, Функціональні суб’єкти політики - це такі суспільні інститути, які беруть участь у політиці ситуативно, за певних умов вступаючи у взаємодію з політичними інститутами. До функціональних суб’єктів політики відносяться: армія, церква, різноманітні громадські організації тощо.

Об’єктами політики є всі явища і процеси політичного й суспільного життя, на які спрямована діяльність суб’єктів політики.

Функції політики - це основні напрями її впливу на суспільство.

Головною функцією політики є керівництво та управління суспільними процесами й забезпечення єдності та цілісності суспільства.

Інші функції політики окреслені метою провідної. До функцій політики належать:

- вираження й задоволення інтересів різних соціальних груп;

- інтеграція суспільства шляхом узгодження соціальних інтересів;

- забезпечення наступництва та інноваційності;

- функція політичної соціалізації особи.

До кола функцій політики відносять і ті, які здійснюють її суб’єкти. Така всеохоплююча роль політики зумовлена її головними властивостями: універсальністю, інклюзивністю й атрибутивністю.

Універсальність політики полягає в її здатності впливати практично на всі сторони й елементи життєдіяльності суспільства.

Інклюзивність політики зумовлена її здатністю проникати в усі сфери суспільного життя.

Атрибутивність політики знаходить свій вияв у її здатності поєднуватися з неполітичними суспільними відносинами й сферами й утворюючи таким чином інші види суспільних відносин і сфери суспільного життя.

Виділяють наступні види політики:

- за об’єктами: політика держави, політика партії, політика класу тощо;

- за масштабами: світова політика, загальнодержавна політика, міжнародна політика, локальна й регіональна політика;

- за спрямованістю: внутрішня політика, зовнішня політика;

- за сферами соціального життя: економічна політика, соціальна політика, молодіжна політика тощо.

Таким чином, політика є регулятором суспільних відносин, реалізуючись шляхом їх орієнтування, спрямування розвитку в багатьох галузях або в усій їх сукупності.

2.

<< | >>
Источник: Політологія. Навчальний посібник. - Рівне: НУВГП,2014. - 218 с.. 2014

Еще по теме Тому політика може бути визначена як діяльність з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.:

  1. Соціальна організація як формальна група: характеристики, структура, функції організації. Управління. Управлінська діяльність. Лідерство та керівництво. Типологія лідерства. Стилі керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний). Корпоративна (організаційна) культура.
  2. Тема 6. Політика та економіка. Політика і соціальна сфера суспільства
  3. Тема 5. Політика як соціальне явище. Феномен влади
  4. Соціальна сфера суспільства та її співвідношення з політикою
  5. Міжнародні відносини і міжнародна політика у політичному житті суспільства
  6. Одержання Україною незалежності зумовило необхідність впровадження якісної та ефективної етнонаціональної політики у всіх сферах суспільства.
  7. 1.1 Феномен політики: зміст, структура, функції й ресурси політики як соціального інституту
  8. Функції і структура державної влади. Принцип поділу влади
  9. Сутність політики
  10. Ознаки та типи легітимності політичної влади. Поняття та причини делегітимізації політичної влади
  11. Зовнішня політика: її сутність, форми, головне призначення та зв'язок із внутрішньою політикою
  12. Політична діяльність
  13. Сімейна політика - ключова складова демографічної політики держави
  14. Психологія управління.
  15. § 3. Управління майном дитини. Використання доходу від майна дітей