Тому політика може бути визначена як діяльність з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.
Суб’єктами політики є особи та створені ними установи й організації, які беруть участь у політичному процесі та мають можливість діяти вільно й самостійно.
За характером і місцем, яке посідають суб’єкти політики у суспільній структурі суспільства, виокремлюють три групи суб’єктів політики:
1, Соціальні суб’єкти політики - це індивіди й різноманітні соціальні спільності.
2, Інституціональні суб’єкти політики - це політичні інститути (держава та її структурні елементи).
3, Функціональні суб’єкти політики - це такі суспільні інститути, які беруть участь у політиці ситуативно, за певних умов вступаючи у взаємодію з політичними інститутами. До функціональних суб’єктів політики відносяться: армія, церква, різноманітні громадські організації тощо.
Об’єктами політики є всі явища і процеси політичного й суспільного життя, на які спрямована діяльність суб’єктів політики.
Функції політики - це основні напрями її впливу на суспільство.
Головною функцією політики є керівництво та управління суспільними процесами й забезпечення єдності та цілісності суспільства.
Інші функції політики окреслені метою провідної. До функцій політики належать:
- вираження й задоволення інтересів різних соціальних груп;
- інтеграція суспільства шляхом узгодження соціальних інтересів;
- забезпечення наступництва та інноваційності;
- функція політичної соціалізації особи.
До кола функцій політики відносять і ті, які здійснюють її суб’єкти. Така всеохоплююча роль політики зумовлена її головними властивостями: універсальністю, інклюзивністю й атрибутивністю.
Універсальність політики полягає в її здатності впливати практично на всі сторони й елементи життєдіяльності суспільства.
Інклюзивність політики зумовлена її здатністю проникати в усі сфери суспільного життя.
Атрибутивність політики знаходить свій вияв у її здатності поєднуватися з неполітичними суспільними відносинами й сферами й утворюючи таким чином інші види суспільних відносин і сфери суспільного життя.
Виділяють наступні види політики:
- за об’єктами: політика держави, політика партії, політика класу тощо;
- за масштабами: світова політика, загальнодержавна політика, міжнародна політика, локальна й регіональна політика;
- за спрямованістю: внутрішня політика, зовнішня політика;
- за сферами соціального життя: економічна політика, соціальна політика, молодіжна політика тощо.
Таким чином, політика є регулятором суспільних відносин, реалізуючись шляхом їх орієнтування, спрямування розвитку в багатьох галузях або в усій їх сукупності.
2.
Еще по теме Тому політика може бути визначена як діяльність з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.:
- Соціальна організація як формальна група: характеристики, структура, функції організації. Управління. Управлінська діяльність. Лідерство та керівництво. Типологія лідерства. Стилі керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний). Корпоративна (організаційна) культура.
- Тема 6. Політика та економіка. Політика і соціальна сфера суспільства
- Тема 5. Політика як соціальне явище. Феномен влади
- Соціальна сфера суспільства та її співвідношення з політикою
- Міжнародні відносини і міжнародна політика у політичному житті суспільства
- Одержання Україною незалежності зумовило необхідність впровадження якісної та ефективної етнонаціональної політики у всіх сферах суспільства.
- 1.1 Феномен політики: зміст, структура, функції й ресурси політики як соціального інституту
- Функції і структура державної влади. Принцип поділу влади
- Сутність політики
- Ознаки та типи легітимності політичної влади. Поняття та причини делегітимізації політичної влади
- Зовнішня політика: її сутність, форми, головне призначення та зв'язок із внутрішньою політикою
- Політична діяльність
- Сімейна політика - ключова складова демографічної політики держави
- Психологія управління.
- § 3. Управління майном дитини. Використання доходу від майна дітей