План

1. Політика як суспільне явище.

2. Об’єкт, предмет, структура та функції політології.

3. Методи і категорії політології.

4. Зв’язок політології з суспільними науками.

1.

Вивчення будь-якої науки починається зі з’ясування, що вона досліджує, коли і як виникла та розвивалась, які її найхарактерніші риси та її місця й ролі в пізнанні й розвитку суспільства.

Термін «політика» в науковий обіг уперше було введено давньогрецьким філософом Арістотелем, який у своєму трактаті “Політика” сформулював концепцію, що політика - це мистецтво управління державою.

Однак з часом з ускладненням суспільних відносин, розвитком державних інститутів, значення поняття «політика» еволюціонувало. Нині в політологічній науці існує багато визначень цього терміна, а дослідження політичної сфери суспільства активізувалось у XX столітті. Досліджуючи питання про політику та політиків у вузькому розумінні, німецький учений М. Вебер писав, що “Політика, судячи з усього, означає спрямування до участі у владі або здійснення впливу на розподіл влади як між державами, так і в самій державі, між групами людей, з яких вона складається”.

У сучасній політології визначення терміна «політика» через владу є найбільш поширеним. Зокрема, в українському політологічному словнику політика визначена як організаційна, регулятивна й контрольна сфера суспільства, у межах якої здійснюється соціальна діяльність, яка спрямована на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами для здійснення власних запитів і потреб.

Таким чином, у сучасній політологічній науці «політика» визначається як діяльність, яка спрямована на задоволення потреб та інтересів щодо управління та керівництва суспільством.

Однак необхідно враховувати, що політика не в повному обсязі охоплює діяльність державних органів, а є прерогативою тих інститутів, які безпосередньо сформовані народом і приймають політичні рішення.

У сучасному світі політика відіграє важливу роль в узгодженні суспільних інтересів різних соціальних груп, підпорядкуванню їх загальнонаціональним та загальнодержавним інтересам тощо.