<<
>>

Методи політичної науки

Загальною методологією політичної науки є відповідна соціальна філософія. Різні політологічні школи відрізняються в першу чергу саме тим, на якій філософії вони базуються - як правило, це ті чи інші форми позитивізму, неокантіанства, історичного матеріалізму, релігійної філосо­фії.

За пізнавальними методами ця філософська база може бути раціоналі­стичною (виходить із принципової можливості логічного осягнення буття), діалектичною (вивчає внутрішні суперечності політики як рушійну силу політичних змін), історико-релятивістською (визначає лише конкретні факти і відкидає можливості загальних закономірностей), натуралістич­ною (прирівнює суспільні науки до природничих, сповідуючи обов’язковий детермінізм), антропологічною (зумовлює політику не соціа­льними чинниками, а природою людського роду), органічною (вбачає в суспільному розвитку лише закони органічного світу), телеологічною (ви­знає, крім причинно-наслідкових зв’язків, наявність кінцевих цілей, доці­льність тих чи інших процесів та явищ).

Конкретними методами політологічних досліджень є зокрема:

• системний метод - підхід до політики як цілісного, саморегулю­вального механізму, який перебуває в безперервній взаємодії із середови­щем;

• функціональний метод - з’ясування важливості політичних явищ для суспільства й особи, їх оцінка з позицій системи цінностей (блага, спра­ведливості, свободи, поваги людської гідності);

• інституціональний метод - вивчення інститутів, за допомогою яких здійснюється політична діяльність (держави, партії тощо);

• бігевіористичний (соціально-психологічний) метод (від англ. behavιor - поведінка, вчинок) - орієнтує на вивчення суб’єктивних механіз­мів політичної поведінки окремих людей і груп;

• порівняльний метод - зіставлення двох або більше політичних об’єктів (або їх частин) із метою виявлення спільних та відмінних рис полі­тичного життя різних народів, країн, епох;

• метод прийняття рішень (дійовий) - визначення центрів прийн­яття рішень і пояснення процесів прийняття і реалізації рішень; цей метод найбільше відповідає саме науці про політику, створює цілісне розуміння політичних явищ та наближає політичну теорію до практики;

• емпіричні методи - спостереження, опитування, експерименти, ділові ігри, аналіз документів і т.

п.

Функції політології

Серед різноманітних функцій політичної науки підкреслимо такі:

• Теоретико-пізнавальна, тобто вивчення, систематизація, аналіз, узагальнення й оцінка політичних явищ. Виконання цієї функції пов’язане з розробленням відповідних теоретичних концепцій, які намагаються поясни­ти закономірності політичного процесу, зі збиранням фактичного матеріалу, що відображає практичний досвід політичного життя. Дехто з політологів розподіляє цю функцію на дві: описову тароз 'яснювальну.

• Прогностична функція полягає у передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Середньо- і дов­готермінові прогнози є вже справою окремої комплексної дисципліни - фу­турології. Тому звичайні політичні прогнози стосуються, як правило, неве­ликого часу. Слід мати на увазі практичну неможливість урахувати всі поте­нційні умови й фактори суспільно-політичних процесів, що виключає стові­дсотковий прогноз навіть на обмежений відрізок часу, а також те, що винят­ково важливу роль у прогнозуванні відіграє інтуїція.

• Прикладна (інструментальна) функція забезпечує розроблення практичних рекомендацій про шляхи, механізми реалізації політичних знань, про раціональну організацію політичних процесів. Розширення цієї функції призвело до формування окремої галузі політичних технологій, які набува­ють дедалі більшого поширення в проведенні виборчих та інших політичних кампаній, відборі й підготовці політичних лідерів тощо.

• Виховна функція формує політико-правову свідомість і політичну культуру, сприяє розвитку політичної активності.

Роль політологічної науки в суспільстві полягає в необхідності утве­рдження достовірних знань про політику, об’єктивної інформації про полі­тичні процеси, запобігання політичним помилкам і т. ін. Необхідність її вивчення або принаймні ознайомлення з її основами зумовлена потребами вироблення раціоналістичного менталітету; засвоєння цінностей і норм демократичної політичної культури; розвитку таких якостей, як толерант­ність, готовність до компромісу й партнерства, схильність до консенсусу, вміння цивілізовано захищати свої інтереси, розв’язувати соціальні конф­лікти; забезпечення громадянського миру та національної злагоди, утвер­дження у свідомості почуття громадянського обов’язку, відповідальності перед суспільством; формування свідомої, повноправної особистості.

Питання для самоконтролю і самостійної роботи

Яке значення має вивчення політології студентами негуманітарних ВНЗ?

Яке походження терміна «політика»?

Проаналізуйте різні визначення предмета політичної науки.

Які спеціальні наукові методи використовуються в політології?

Які функції виконує політологія і які з них можна вважати найбільш прак­тично значущими?

Додаткова література

Баландьє Ж. Політична антропологія / Пер. з фр. — К.: Альтерпрес, 2002. — 252 с.

Гаевский Б. А. Философия политики. - К.: МАУП, 2001. - 174 с.

Краснов Б. И. Политология как наука и учебная дисциплина // Со­циально-политический журнал. - 1995. - № 1.

Рудич Ф. Політична наука в Україні. Стан і перспективи / / Полі­тичний менеджмент. - 2003. - № 1.

Рябов С. Структура і функції знань про політику / / Політологічні читання. - 1994. - № 1.

Черныш А. М. Методология и технология современного политоло­гического исследования: Учеб. пособие. - О.: Астропринт, 2003. - 200 с.

<< | >>
Источник: Алієв Г.Є.. Політологія Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Полтава: АСМІ,2007. – 280 с.. 2007

Еще по теме Методи політичної науки:

  1. 3. Методы науки административная юстиция
  2. 17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
  3. Розвиток політичної науки в період Нового часу
  4. Поняття політичної доктрини і політичної ідеології
  5. Ознаки та типи легітимності політичної влади. Поняття та причини делегітимізації політичної влади
  6. Вибірковий метод: генеральна сукупність, вибірка, основні вимоги до формування вибірки, методи формування.
  7. Завдання психологічної науки
  8. Предмет дослідження науки політології.
  9. Особливості психологічної науки
  10. Психологія і суспільні науки
  11. ЛЕКЦІЯ 1Тема: Предмет психології як науки
  12. Лекция №29 ель и задачи науки инженерной геологии
  13. § 1. ОБЪЕКТ И ПРЕДМЕТ НАУКИ ТЕОРИИ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА
  14. Біологічні науки і психологія