Екологічно прийнятий ризик

Результатом прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, ка­тастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, змен­шенням тривалості життя, шкодою здоров’ю, шкодою природно­му чи матеріально-культурному середовищу, дезорганізуючому впливу на суспільство або життєдіяльність окремих людей.

З метою уніфікації будь-які наслідки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Напри­клад, кількість загиблих, кількість поранених, площа забрудненої території, площа лісу, що вигорів, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шко- ди - це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.

Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а правильніше мірою можливої небезпеки, є частота, з якою вона може проявлятись, або ризик.

Відомо, що величина ризику (R) визначається як відношен­ня кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період:

R = n/N.

Наведена формула дозволяє розрахувати величину загально­го та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групово­го ризику - максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою.

Вище було показано, що ризик - це усвідомлена можливість небезпеки або ж ймовірність небезпеки, яка визначається як від­ношення кількості подій з небажаними наслідками до макси - мально можливого їх числа за конкретний період.

За ступенем припустимості ризик буває знехтуваний, прий­нятний, гранично-допустимий, надмірний. Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він знаходиться у межах допус­тимих відхилень природного (фонового) рівня.

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсо - лютної безпеки, неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик на сьогодні також неможливо за­безпечити з огляду на відсутність технічних та економічних пе­редумов для цього. Тому сучасна концепція як безпеки життє­діяльності в цілому, так і екологічної безпеки зокрема ґрунту­ється на досягненні прийнятного (допустимого) ризику.

Найправильнішою необхідно вважати концепцію прийнят­ного (допустимого) ризику, суть якої полягає у прагненні створи­ти таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час. Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, екологічні, соці­альні та політичні аспекти і являє собою певний компроміс між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Величину прийнят­ного ризику можна визначити, використовуючи витратний меха­нізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досяг­нення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне спів­відношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення ба­лансу на користь однієї із них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.

3.3.