<<
>>

Біологічні особливості людини

На які спеціальності медичного вишу найважче потрапи­ти? На гінекологію, стоматологію та хірургію. Фахівці цих галузей найбільш потрібні, тому що забезпечують функціо­нування систем, які перебудовувалися на останніх етапах біологічної еволюції людини.

Для інтенсифікації культур­ного успадкування був необхідний гнучкий мозок, здатний до перепрограмування, а для його розміщення — об’ємний череп. Перебудови розвитку відбуваються в еволюції за раху­нок дії регуляторів, які гальмують одні частини системи, що розвивається, і прискорюють інші. В ході еволюції людини розвиток лицьової частини загальмувався, а мозкової — при­скорився. В лицьовому черепі виникли диспропорції, в ре­зультаті яких з’явилося підборіддя (анатоми і фізіологи довго намагалися встановити функції цієї частини тіла). Форму­вання основи нижньої щелепи виявилося зрегульованим кра­ще і загальмувалося менше, ніж зубної частини! На жаль, в результаті цих перебудов розвиток зубів виявився істотно розрегульований, що призвело до різкого зростання частоти їх хвороб. Зі збільшенням розміру головного мозку і чере­па істотно ускладнилися пологи. Перехід до прямоходіння призвів до того, що таз, який обмежував органи черевної порожнини з боків, став чашоподібним і став підтримувати їх знизу. В результаті вихід із таза став вужчим, а пологи важчими. Вертикальне положення хребта змінило наванта­ження на нього. Частково їх компенсують вигини хребта, що виникають із розвитком опорної системи; але хребет все одно є джерелом багатьох проблем зі здоров’ям. Ймовірно, утиск тих чи інших нервів найчастіше є дійсною причиною багатьох хвороб.

Отже, людина «зроблена» з багатьма недоліками. Їх усу­нення загальмувалося: носії біологічних дефектів можуть

виживати і залишати нащадків завдяки культурним присто­суванням. Серйозною проблемою стало зростання в резуль­таті успіхів медицини числа носіїв більш-менш серйозних аномалій.

Необхідність продовження періоду сприйнятливості до культурного успадкування призвела до затримки дорослі­шання людини і подовження її дитинства. Людина не може народжуватися з готовою структурою нейронних мереж го­ловного мозку: вона повинна її сформувати в ході взаємодії з навколишнім середовищем та іншими людьми. Природно, в цьому процесі дуже важлива роль і спадкової компоненти. Ймовірно, ті чи інші спадкові задатки можуть істотно змі­нювати здатність мозку до навчання. Прикладом може бути синдром Тернера — генетична аномалія, при якій хворі ма­ють лише одну статеву хромосому (жіночу) і розвиваються, як низькорослі безплідні жінки. Психічний розвиток таких хворих нормальний, але з характерним порушенням просто­рового мислення. Порушення функціонування мозку вияв­ляється досить специфічним.

До речі, людям властива і ще одна дивовижна біологічна особливість. Людина — єдина з-поміж інших видів із постій­ним сексуальним потягом. Розмноження інших тварин тим чи іншим чином приурочене до певного проміжку часу. Так, для ссавців характерний естральний репродуктивний цикл самок. При ньому в момент овуляції (виходу яйцеклітини), тобто тоді, коли самка здатна завагітніти, відбувається еструс (тічка), що супроводжується відторгненням епітелію матки і характерними виділеннями. Ці зовнішні прояви служать сигналом для самців, стимулюючи боротьбу за статевого партнера і спарювання. Людині властивий менструальний цикл, при якому овуляція відбувається приховано, між менс­труаціями. Озброєні сучасним знанням люди вираховують момент овуляції (наприклад, з метою контрацепції) — і про­грають! Всупереч структурі цінностей сучасного суспільства, біологічне завдання організму — залишити нащадків. Менс­труальний цикл змушує самця (тобто чоловіка) регулярно вступати в сексуальні відносини з самкою (жінкою), «ловля­чи» момент, коли вона здатна завагітніти. Отже, він повинен постійно жити з нею!

Нині важко точно сказати, на якому етапі еволюції лю­дини виникла ця ознака, але певно вона тісно пов’язана зі створенням відносно стійкої сім’ї — соціальної структури, що створює сприятливі умови для культурного успадку­вання.

Оскільки чоловік піклується про нащадків жінки, з якою він живе разом, то повинен забезпечити, щоб це були його нащадки (вирощуючи чужих дітей, чоловіки залишають мен­ше своїх нащадків і зникають з популяції). Отже, він має запобігти її зв’язкам з іншими чоловіками. Для жінки по­дружня зрада біологічно припустима, адже вона в будь-яко­му випадку буде виховувати свою дитину. Якщо сторонній батько дитини життєздатніший за постійного співмешканця, це лише підвищить шанси дитини на виживання. Та й для чоловіка «зв’язок на стороні» вважають здебільшого прий­нятним. Його біологічні витрати на дитину невеликі (не те що у жінки!). Якщо, крім дітей, виховуваних з постійною партнеркою, він буде мати потомство «на стороні», його вне­сок у прийдешні покоління лише збільшиться. Саме тому в суспільствах, де домінують такі погляди, панує подвійний моральний стандарт: зрада жінки — «це ницість», а чолові­ка — «пригода» або «доблесть».

8.4.

<< | >>
Источник: Екологія: підручник для студентів вищих навчальних Е 45 закладів / кол. авторів; за загальною ред. О. Є. Пахомо­ва; худож.-оформлювач Г. В. Кісель. — Харків: Фоліо,2014. — 666 с.. 2014

Еще по теме Біологічні особливості людини:

  1. Екологія людини, біологічні і соціальні аспекти
  2. Унікальні екологічні особливості людини
  3. У розділі розглядаються екологічні особливості сучасної людини і сучасного людства й обговорюється механізм ви­роблення пристосувань до середовища, що характерний для нашого виду.
  4. БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ
  5. Найбільш яскравий спосіб вираження людської діяльності — вчинок з усім багатством його суспільно-особистісної суперечливості,— з одного боку, включає до свого змісту особливості історичного рівня культури людини з іншого — сам визначає цю культуру, будучи виявом суб'єкта історичної діяльності.
  6. Біологічні науки і психологія
  7. Механізми і феномени сприймання людини людиною
  8. Біологічні передумови, соціальні умови та чинники психічного розвитку особистості.
  9. Визначаючи сутність людини, Аристотель назвав її “політичною твариною ”, оскільки тільки людина “здатна до чуттєвого сприйняття таких понять, як добро і зло, справедливість і несправедливість тощо.
  10. Захист прав людини у судових органах ЄС. Співвідношення судових органів ЄС та Європейського Суду з прав людини
  11. Індивідуальні особливості мислення
  12. Індивідуальні особливості уяви
  13. Особливості психологічної науки
  14. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність».