Біологічні особливості людини

На які спеціальності медичного вишу найважче потрапи­ти? На гінекологію, стоматологію та хірургію. Фахівці цих галузей найбільш потрібні, тому що забезпечують функціо­нування систем, які перебудовувалися на останніх етапах біологічної еволюції людини.

Отже, людина «зроблена» з багатьма недоліками. Їх усу­нення загальмувалося: носії біологічних дефектів можуть

виживати і залишати нащадків завдяки культурним присто­суванням. Серйозною проблемою стало зростання в резуль­таті успіхів медицини числа носіїв більш-менш серйозних аномалій.

Необхідність продовження періоду сприйнятливості до культурного успадкування призвела до затримки дорослі­шання людини і подовження її дитинства. Людина не може народжуватися з готовою структурою нейронних мереж го­ловного мозку: вона повинна її сформувати в ході взаємодії з навколишнім середовищем та іншими людьми. Природно, в цьому процесі дуже важлива роль і спадкової компоненти. Ймовірно, ті чи інші спадкові задатки можуть істотно змі­нювати здатність мозку до навчання. Прикладом може бути синдром Тернера — генетична аномалія, при якій хворі ма­ють лише одну статеву хромосому (жіночу) і розвиваються, як низькорослі безплідні жінки. Психічний розвиток таких хворих нормальний, але з характерним порушенням просто­рового мислення. Порушення функціонування мозку вияв­ляється досить специфічним.

До речі, людям властива і ще одна дивовижна біологічна особливість. Людина — єдина з-поміж інших видів із постій­ним сексуальним потягом. Розмноження інших тварин тим чи іншим чином приурочене до певного проміжку часу. Так, для ссавців характерний естральний репродуктивний цикл самок. При ньому в момент овуляції (виходу яйцеклітини), тобто тоді, коли самка здатна завагітніти, відбувається еструс (тічка), що супроводжується відторгненням епітелію матки і характерними виділеннями. Ці зовнішні прояви служать сигналом для самців, стимулюючи боротьбу за статевого партнера і спарювання. Людині властивий менструальний цикл, при якому овуляція відбувається приховано, між менс­труаціями. Озброєні сучасним знанням люди вираховують момент овуляції (наприклад, з метою контрацепції) — і про­грають! Всупереч структурі цінностей сучасного суспільства, біологічне завдання організму — залишити нащадків. Менс­труальний цикл змушує самця (тобто чоловіка) регулярно вступати в сексуальні відносини з самкою (жінкою), «ловля­чи» момент, коли вона здатна завагітніти. Отже, він повинен постійно жити з нею!

Нині важко точно сказати, на якому етапі еволюції лю­дини виникла ця ознака, але певно вона тісно пов’язана зі створенням відносно стійкої сім’ї — соціальної структури, що створює сприятливі умови для культурного успадку­вання.

Оскільки чоловік піклується про нащадків жінки, з якою він живе разом, то повинен забезпечити, щоб це були його нащадки (вирощуючи чужих дітей, чоловіки залишають мен­ше своїх нащадків і зникають з популяції). Отже, він має запобігти її зв’язкам з іншими чоловіками. Для жінки по­дружня зрада біологічно припустима, адже вона в будь-яко­му випадку буде виховувати свою дитину. Якщо сторонній батько дитини життєздатніший за постійного співмешканця, це лише підвищить шанси дитини на виживання. Та й для чоловіка «зв’язок на стороні» вважають здебільшого прий­нятним. Його біологічні витрати на дитину невеликі (не те що у жінки!). Якщо, крім дітей, виховуваних з постійною партнеркою, він буде мати потомство «на стороні», його вне­сок у прийдешні покоління лише збільшиться. Саме тому в суспільствах, де домінують такі погляди, панує подвійний моральний стандарт: зрада жінки — «це ницість», а чолові­ка — «пригода» або «доблесть».

8.4.