<<
>>

Адміністративно-правові й економічні методи керування в області природокористування й охорони природного середовища

Під адміністративно-правовим керуванням у даній області мається на увазі й пряме державне регулювання й контроль. Ці дії здійснюються за допомогою різних вимог і обмежень, зафіксованих у законодавчих і нормативних актах, порушення яких приводить до застосування різних санкцій: штрафам, залученню до правової відповідальності, відмові видачі документів на право користування природними ресурсами або системами, заборона природокористування.

Основи адміністративно-правового управління, в іншому, як і економічного, є кадастри природних ресурсів, правові вимоги, екологічна нормування, моніторинг, екологічна експертиза.

Установивши нормативи впливу господарської діяльності на природне середовище, забезпечивши надійний контроль за її станом, застосовуючи різні міри до порушників, адміністративно-правове керування гарантує відповідні якості природного середовища або її компонентів. Але така практика не стимулює підприємство знижувати порушення природного середовища нижче встановлених для нього норм, збільшувати природоохоронні витрати підприємств, не дає розвиватися іншим підприємствам на прилеглій території.

Ще одним зі способів державного керування є фінансування природоохоронних програм за рахунок коштів бюджету органів місцевого самоврядування, власних коштів підприємств і установ, екологічних фондів, фондів екологічного страхування, кредитів банків, добровільних внесків інших джерел.

В економічних методах управління охороною природного середовища, виходячи із закордонного досвіду, можна виділити три основні напрямки:

- пряме директивне;

- непряме економічне;

- ринкове.

Під прямим директивним економічним управлінням мається на увазі пряме державне втручання в процеси, що порушують природне середовище за допомогою накладення платежів і штрафних санкцій.

Характер застосування директивних санкцій - обов'язковість виплати в строк, можливість покарання за її несплату в судовому порядку, - підкреслює їхню адміністративно-правову спрямованість.

Однак різні способи встановлення штрафних сум стимулюють зацікавленість господарського суб'єкта в проведенні природоохоронних заходів. Наприклад, штрафи можуть накладати прямо пропорційно ступеня перевищення встановлених охоронних нормативів або стосовно загальної величини накладеного раніше штрафу, або у випадку повторного недотримання правових приписань.

До методів непрямого економічного управління відносяться дотації, податкові пільги, субсидії, гранти, премії, виплати, прискорена амортизація, цінові інструменти, обов'язкове страхування й екологічний аудит, які стимулюють і полегшують природоохоронну діяльність.

Сутність ринкового механізму економічного управління полягає в первісному продажі (первісному розподілі) державними органами прав на припустиме забруднення природного середовища різними й на кількість припустимого використання природних ресурсів різним природокористувачами з наступним вільним продажем і покупкою цих прав на ринку по стихійно встановленим цінам.

Державні або місцеві органи випускають на ринок певну кількість дозволів у межах обсягу, концентрації й часу.

Така природоохоронна політика дозволяє досягти регіональних стандартів якості природного середовища з меншими природними витратами, оскільки підприємство, що знайшло ефективні методи зниження забруднення й використання природних ресурсів можуть здійснювати свою діяльність нижче куплених їм прав і продавати їх надлишки на ринку.

Перевагою цього методу є швидке досягнення екологічних стандартів за допомогою науково-технічних і економічних рішень, висунутих самими підприємствами, стимулювання співробітництва між ними, зниження державних витрат на природоохоронні заходи.

У цей час в області охорони природного середовища переважає адміністративне управління в сполученні з ринковими методами. Вибір найбільш ефективних способів цього сполучення залежить від стану природного середовища, величини тимчасового інтервалу, протягом якого потрібно домогтися поліпшення якості природного середовища або стабілізації його стану, величини фінансових засобів, що виділяються державою, рівня розвитку систем контролю й правового забезпечення.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Що розуміється під адміністративно-правовим управлінні в області природокористування й охорони природного середовища?

2. Приведіть основні напрямки економічних методів управління

3. Приведіть особливості директивного економічного управління.

4. Які дії входять у методи непрямого економічного управління?

5. У чому полягає сутність ринкового механізму економічного управління?

6. Від яких факторів залежить вибір методів управління в області природокористування й охорони природного середовища?

9.

<< | >>
Источник: Катков М. В.. Екологія. Конспект лекцій (для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.020107 „Туризм”) / Авт.: М. В. Катков; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва - Х.: ХНАМГ,2009. - 59 с.. 2009

Еще по теме Адміністративно-правові й економічні методи керування в області природокористування й охорони природного середовища:

  1. Економічні методи управління процесом природокористування
  2. Економічні методи раціонального природокористування
  3. Економічні методи управління раціональним природокористуванням та їх види
  4. Господарський механізм управління процесом природокористування та правове регулювання охорони навколишнього середовища
  5. Госпрозрахунковий механізм раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища
  6. Визначення пріоритетів в галузі міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
  7. Безвідходні технології як основний важіль охорони навколишнього природного середовища та економії ресурсів
  8. Міжнародне співробітництво та інтеграція в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
  9. Економічні важелі управління природокористуванням
  10. Економічні аспекти природокористування
  11. Організація охорони навколишнього середовища в ЄС
  12. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”
  13. Сутність планування раціонального природокористування й охорони довкілля