Зв’язок філософії науки з історією науки та іншими дисциплінами
Філософія науки - не єдина дисципліна, у якій наука постає під тим чи іншим кутом зору як об’єкт дослідження або осмислення. Як відзначалося, головне завдання філософії науки - це філософська рефлексія над наукою, виявлення закономірностей її розвитку.
Розвиток же науки - процес історичний; тому при засвоєнні даного курсу необхідно приділити належну увагу також й історії науки, і насамперед “ідейній” історії, історії фундаментальних теорій і концепцій. Тим паче, що в процесі становлення й розвитку філософії науки діяльність багатьох видатних філософів науки (У. Уевелла, А. Уайтхеда, А. Койре, Р. Мертона, К. Поппера, Н. Хенсона, Т. Куна, С. Тулміна, П. Фейєрабенда, Д. Холтона,І. Лакатоса та ін.) пов'язана з постійним інтересом до історії науки як “емпіричного базису” своїх побудов - теоретичних моделей і різноманітних методологічних реконструкцій процесу росту наукового знання. «Исследование путей, - писав ще в ХІХ ст. У. Уевелл, - которыми наши предки приобрели наше умственное достояние, может показать нам и то, чем мы владеем и чего можем ожидать, - может не только привести нам на память тот запас, который мы имеем, но и научить нас, как его увеличить и улучшить. Совершенно справедливо можно ожидать, что История Индуктивной Науки доставит нам философский обзор существенного запаса знания и даст нам указание о том, как всего плодотворнее могут быть направлены наши будущие усилия для расширения и дополнения этого запаса» [16]. Інші ж філософи вважають, що історія науки може слугувати також і надзвичайно важливим джерелом проблем і рішень для філософії науки. Замість того, щоб винаходити методологічні концепції, встановлювати методологічні стандарти, норми і правила, опираючись винятково на філософію і логіку, філософ повинен звертатися також і до історії науки, для того щоб у її матеріалі відшукувати елементи своїх методологічних конструкцій, а не тільки перевіряти їх.
«Я глубоко убеждён в том, - писав знаменитий філософ науки історичного напрямку Т. Кун, - что многое в сочинениях по философии науки было бы улучшено, если бы история играла большую роль в их подготовке» [17]. А ще в ХІХ столітті видатний датський фізик Ханс Ерстед (1777 - 1861), звертаючись до своїх сучасників, закликав: «Со всей серьезностью изучайте историю науки, и вы обретёте покой там, где прежде находили только волнение и сомнение...» [18].Крім історії науки, існують й інші дисципліни, у предметну область яких входить наука (в тому або іншому ракурсі). Це наукознавство[3] і наукометрія (які вивчають науку відносно точними методами); логіка науки, яка використовує для дослідження науки формально-логічні методи і різноманітні логічні розрахунки соціологія науки, яка розглядає науку як соціальний феномен, у тому числі використовуючи засоби сучасної соціології; психологія наукової творчості, яка аналізує суб'єктивні передумови продуктивної наукової діяльності.
Таке різноманіття дисциплін відображає різноманіття зв'язків науки (і філософії науки) з іншими галузями знання та з іншими сферами людської діяльності.
1.4.2.
Еще по теме Зв’язок філософії науки з історією науки та іншими дисциплінами:
- 6. Зв'язок політології з іншими науками
- Політологія в системі суспільних наук
- Визначення логіки як науки
- СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО ЯК ВИРОБНИЦТВО ЛЮДИНИ
- Антиметафізика неопозитивістської інтерпретаціїістини: аргумент верифікації
- Галузі психологічних знань
- ВСТУП
- Антична думка в пошуках «Істини» і «Блага»
- Феномен управління у дискурсі світоглядних парадигм, філософських течій та шкіл
- ЗА МЕЖАМИ РАЦІОНАЛЬНОГО: БАГАТОГРАННІСТЬ ПОЗАНАУКОВОГО СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ