СВІТИ, РЕГІОНИ І ДЕРЖАВИ

Коли географам потрібно визначити (або виправ­дати) межі певних території!, вони шукають пре­цедентів. Наприклад, використовують уже існую­чий поділ або у пригоді стають дані з попередньої практики.

У глобальному масштабі ми маємо лише одну наявну систему, і це зовсім не гратчаста систе­ма: це міжнародна система кордонів, яка позна­чає територіальні межі понад 180 країн світу (див. рис. 1-11). Як показує карта, країни поділя­ються за розмірами: від найбільшої. Росії (6.6 млн кв. миль; 17,1 млн кв. км), до таких крихітних державних утворень, що їх неможливо показати. Незважаючи на те, що ця схема може бути не­логічною. вона допомагає нам визначити регіони всередині великих географічних світів. Хоча ми часто будемо називати політичні утворення, пока­зані на рисунку 1-11, країнами, точнішим гео­графічним терміном для них є держава.

42 Держава розвивалася тисячі років — від часу, коли надлишок сільськогосподарської продукції сприяв зростанню великих і владних міст, які мог­ли підпорядкувати собі заплічні території та конт­ролювати людність, що проживала далеко за межа­ми їхніх стін.

Як видно з рисунків 1-2 і 1-11, географічні світи складаються переважно з держав, а межі між світами часто збігаються з кордонами між країна­ми. наприклад, межа між Північною і Середньою Америкою проходить уздовж кордону США і Мек­сики. Але межі географічних світів можуть проля­гати і через державу, як от між Субсахарою та пе­реважно мусульманським світом Північної Афри- ки/Південно-Східної Азії. Ці межі мають власти­вості широкої перехідної зони, але і тут вони розділяють такі держави, як Чад і Судан. Транс­формація колишнього Радянського Союзу створює подібні перехідні зони між країнами. Нові неза­лежні держави, такі як Білорусь (між Європою і Росією) і Казахстан (між Росією і мусульманською Південно-Західною Азією), розташовані у зонах регіональних змін.

Однак частіше географічні світи складаються з груп держав, кордони яких також позначають межі світів. Подивіться, наприклад, на Південно-Східну Азію. Її північні межі збігаються з політичним кордоном, який відділяє Китай (із нього практич­но цей світ і складається) від В’єтнаму. Лаосу і М’янми. Кордон між М’янмою і Бангладешем (ос­танній є частиною Південноазійського світу) виз­начає його західні межі. Тут контури державних кордонів допомагають делімітувати географічні світи.

Глобальна мережа кордонів стає у пригоді при визначенні регіонів усередині географічних світів. Ми будемо аналізувати регіональний поділ при кожному представленні географічного світу, але тут доцільно навести приклад. У світі Середньої Америки ми визнаємо три регіони.

Таким чином, до наших попередніх критеріїв фізичної географії, розміщення населення та гео­графії культури тепер ми додаємо політичну гео­графію як визначальний компонент географічних

РИСУНОК 1-11

регіонів глобального масштабу. Стверджуючи це, ми повинні бути обізнані з тим, що глобальна ме­режа кордонів продовжує змінюватися, кордони створюються (як у 1993 р. між Чеською Рес­публікою і Словаччиною) і зникають (як між ко­лишньою Західною і Східною Німеччиною у 1990 р.). Але система загалом, яка багато в чому є наслідком колоніального та імперського екс­пансіонізму, вижила, незважаючи на передбачення деяких географів про те, що «кордони імперіа­лізму» мають бути замінені новими, узгодженими у постколоніальний період.

Наприкінці цієї книги ми розглянемо нові заг­розливі тенденції у розвитку системи кордонів: по­ширення кордонів на океани та моря. Цей процес підсумовує останні з відкритих земних рубежів, і він має невизначені наслідки.