§ 3. Види відповідей

Відповіді поділяють на правильні та неправильні.

Якшо відповідь повністю або частково усуває пізнавальну невизначеність, наявну в запитанні, то її на­зивають правильною. Той, хто запитує, отримує інформацію, шо задовільняє його.

Правильні відповіді можуть бути сильними або слаб­кими.

Сильна відповідь надає повну інформацію стосовно деякого питання. Слабка відповідь лише частково усуває незнання; інформація, шо надається такою відповіддю, є неповною.

Серед двох слабких відповідей, одна може виявитись сильнішою. Наприклад, на питання: “Чиє ім’я присвоєно Київському Національному університету?” можливо дати як сильну відповідь: “Ім’я Тараса Шевченка”, так і слабкі відповіді: (а) “ім’я українського поета”, (б) “ім’я видат­ного українського громадського діяча”.

Хоча слабкі відповіді є правильними, однак не у всіх випадках вони будуть задовільняти того, хто запитує. На­приклад, викладач під час іспиту вимагає від учнів най- сильніші відповіді (саме від цього і буде залежати екзаме­наційна оцінка).

Якщо відповідь не надає нової інформації стосовно проблеми, якою зацікавлений той, хто запитує, то її на­зивають неправильною. Такі відповіді аж ніяк не змен­шують (не усувають) пізнавальну невизначеність питання і, отже, не усувають незнання тієї людини, яка ставить запитання.

Неправильні відповіді можуть бути тавтологічними і нерелевантними.

Зазначимо, що “неправильна відповідь” і “хибна від­повідь” — це різні поняття, позаяк неправильна відповідь може бути істинною. Наприклад, тавтологічні відповіді можуть бути істинними лише завдяки своїй власній логічній формі (так звані логічно тавтологічні відповіді). Згадаймо Богомола із “Золотого ключика”, який на запи­тання Мальвіни: “Шо трапилось із Буратіно?” відповів: “Пацієнт або живий, або мертвий”. Така відповідь буде неправильною, бо вона не передає нової іїіформації, але все ж таки є істинною, бо спирається на закон виключе­ного третього.

Фактично тавтологічні відповіді також можуть бути істинними, позаяк вони виражають інформацію, що вже наявна в самому запитанні. Наприклад: запитання “Що являє собою логіка як наука?” і відповідь: “Логіка — це наука”.

Нерелевантні відповіді — не відповіді, які не мають відношення до поставлених питань. Природньо, що нере­левантні відповіді також можуть бути істинними.