Дедукція умовна

Дедукція умовна - дедукція, в якій принаймні

більший засновок є умовним судженням.

Наприклад:

Якщо дощ йде, то ґрунт мокрий.

Дощ йде.

Ґрунт мокрий.

Та частина даного умовного судження, яка

вказує умову, від якої залежить істинність

наслідку, називається підставою («якщо дощ йде»).

Помилки дедукції умовної

«Від істинності наслідку до істинності підстави» - помилка в умовній дедукції.

Прикладом такої помилки може служити наступний умовивід:

Якщо я перебуваю в Києві, то я перебуваю в Україні.

Але я - в Україні.

Я - в Києві.

«Від хибності підстави до хибності наслідку» -

помилка в умовній дедукції.

Прикладом такої помилки може служити наступний умовивід:

Якщо я перебуваю в Києві, то я перебуваю в Україні.

Але я - не в Києві.

Я - не в Україні.