Дедукція роздільна

Дедукція роздільна - дедукція, в якій принаймні більший засновок є роздільним судженням.

Наприклад:

Трикутники бувають або гострокутні, або

тупокутні, або прямокутні.

Даний трикутник гострокутний.

Даний трикутник не є ні прямокутним, ні тупокутним.

Помилки дедукції роздільної «Двозначність________________ сполучника____ «або»___ («чи»)

(«вживання «або» не в роздільному сенсі») - помилка в роздільній дедукції, яка полягає у змішуванні роздільного і сполучного сенсу

сполучника «або» («чи»).

Наприклад:

Книги бувають або цікаві, або захоплюючі.

Дана книга цікава.

Дана книга не захоплююча.

У вказаній роздільній дедукції сполучник «або» виступає в ролі об'єднувача присудків: книги

бувають і цікаві, і захоплюючі одночасно. А якщо так, то немає підстав вважати, що книга не захоплююча, якщо встановлено, що вона цікава. Одне іншого не заперечує.

У прикладі ж зроблено помилковий висновок про те, що книга не захоплююча, якщо вона цікава.

«Неповне ділення роду на види» («не всі алотеритиви») - помилка в роздільній дедукції, яка полягає в тому, що в роздільному судженні

вказуються лише деякі можливості (алотеритиви).

Наприклад:

Військові літаки бувають або штурмовики, або розвідники, або винищувачі.

Військовий літак, який пролетів над нами, не розвідник і не винищувач.

Військовий літак, який пролетів над нами, - штурмовик.

Помилка такого міркування полягає в тому, що в роздільному судженні перелічено не всі види

військових літаків. А якщо так, то спостерігач не має підстав робити висновок, що літак, який пролетів над ним, був штурмовик, бо це міг бути і бомбардувальник, і транспортник, й ін.