Зороастрійська мораль

Порівняно з релігіями, які передують зороастризмові, він набагато переконливіший у справі обґрунтування і захисту загальнолюдських норм моралі. Попередні релігії обмежува­лись соціальними нормами, вони визначали, насамперед, ста­влення людини до своїх суспільних обов’язків, а потім уже - ставлення до інших людей.

Зороастрійська етика в своїй основі має тріаду, яку стано­вить добра думка, добре слово і добра справа. Віруючий усе своє життя мусить збирати ці елементи тріади, нагромаджува­ти їх запас.

Найбільшим злом зороастризм вважає смерть, яка йде від Ахри Манью. Вона з’являється з волі бога зла вже в час творін­ня і діє весь час ери змішання. Смерть змушує душі залишати матеріальний світ і повертатися в нематеріальний. Але це не просте повернення, а проходження вищого суду. Суд цей вер­шить бог Мітра, йому допомагають боги Сраона і Рашну. На посмертному суді бог справедливості Рашну кидає на одну чашу терезів усе добре, зібране віруючим, а на іншу - усе зле: злі думки, злі слова, злі справи. Наслідком зважування є вирі­шення долі душі людини: її відправляють чи в рай до Ахура- Мазди, чи в пекло до Ахра Манью. Якщо душі належить бути в раю, то її широким мостом угору, до раю веде чарівна дівчина - даена, яка уособлює совість кожної людини; якщо ж людина приречена на пекло, то міст стає вузьким, як лезо кинджала, а потворна відьма хапає душу і тягне вниз, у пекло. Вважають, що автор цих образних уявлень сам Заратуштра. Запам’ятай­те ці образи, ви їх зустрінете в ісламістському віровченні.

Значущість зороастрійської моральної тріади підкреслю­ється гімном Ахура-Мазді, який зветься Ормалу-яшт. У поча­тковій частині він має молитовне вираження: “Прославлю бла- годуманням, благослов’ям і благодіянням благодумання, бла- гослов’я і благодіяння. Віддаючись усьому благодумному, бла­гословенному і благодіянному, зрікаюсь від усього лиходум­ного, лихословного і лиходіянного” (Авеста Яшті Ормадіяшт).

Моральна концепція зороастризму вважає, що справжній послідовник Ахура-Мазди не може бути пасивним, бездіяль­ним. Ось тому зороастризм засуджує чернецтво, пустельниц­тво, відречення від світу. Те саме стосується й аскетизму, він вважається виявом перемоги духів зла над людиною. Головне благочестя зороастрійця - землеробство і скотарство, своєю працею він виявляє повагу до Ахура-Мазди і ганьбить девів. “...Коли з’являється зерно, деви пітніють, - пишеться у Віде- ваті, - коли з’являється млин, деви бентежаться; коли з’явля­ється борошно, деви починають голосити; коли з’являється хліб, деви лякаються ще більше” (Цит. 11, 184). Собаку, яка охороняє худобу, Авеста шанує майже як людину, вимагає до­бре годувати її, не дозволяє бити. А вовка велить знищувати.

Зороастрійська мораль становить певний крок у розвит­ку загальнолюдської моралі, хоч вона досить абстрактна.