ПРОЛОГ НАУКОВОГО РЕДАКТОРА
Історія релігій у цьому виданні досліджується широкомасштабно як світоглядний, культурний, філософський, морально- етичний феномен розвитку людства; як виявлення спільного і різноманітного у релігіях різних епох і народів; як пошук істини, утвердження ідентичності духовних цінностей; як ставлення людини до надприродного, трансцендентного, і водночас усвідомлення ролі релігії як іманентного чинника, який облагороджує і ошляхетнює людину як особистість.
Необхідно зазначити, що в минулому, як і в наш час, релігія часто використовувалася як чинник розпалювання конфесійного фанатизму і екстремізму, міжнаціональної ворожості, застосування політичного клерикалізму і релігійного тероризму. Не випадково про ці негативні явища у сфері релігії є застереження в усіх конституціях демократичних держав, а також в Конституції України.У тритомному виданні «Історія релігій» читач отримає знання про різні релігії у різних історичних формах їх виникнення, становлення, розвитку і богословського виявлення: як вираження потягу людини до адекватного пізнання сутності Всесвіту і місця людини в ньому; як спроба людини зрозуміти саму себе і знайти смисл свого життя в умовах постійних суспільних і життєвих трансформацій. Релігії по-різному давали відповіді на ці вічні пошуки смислу буття людини - кожна в контексті своєї апробованої есхатології і сотеріології. Зрештою, і біблійний еклезіаст (проповідник) намагався виразити свою філософію буття людини («Книга Еклезіаста», гл. 9). Постійні богопізна- вальні й людиноцентричні пошуки сприяли становленню людини як особистості, формуванню її духовної культури і набуттю своєї ідентичності за «образом і подобою Бога». У цьому сенс сучасного і майбутнього буття людини.
Автор цього видання «Історія релігій» - доктор філософських наук Шепетяк Олег Михайлович - знаний і авторитетний релігіє- знавець в Україні та за її межами.
Його монографія «Німецько- мовна католицька думка другої половини ХХ століття» (2014 р.) та інші наукові публікації засвідчують високий фаховий рівень і наукову новизну його дослідження. Дане наукове видання з історії виникнення, становлення і трансформування різних національних і світових релігій уґрунтоване на основоположних принципах академічного релігієзнавства як науки і навчальної дисципліни: історизму, наукового об’єктивізму, позаконфесій- ності, плюралізму і толерантності. Саме такий підхід у ставленні до різних релігій - християнських і нехристиянських - схвалив Другий Ватиканський Собор (1962-1965), визнавши екуменізм, релігійний плюралізм і релігійну свободу визначальними орієнтирами для ідентифікації усіх релігій, про що йдеться у соборних документах: декреті «Про екуменізм», деклараціях «Про взаємовідносини Церкви з нехристиянськими релігіями» і «Про релігійну свободу». На цих засадах здійснено дослідження «Історія релігій».Читачі цього видання мають можливість отримати вагомий приріст своїх знань про минулі й сучасні релігії. Водночас це видання знадобиться науковцям, викладачам, студентам, магістрам, аспірантам, а також усім, кого цікавить питання: як, де, коли і чому виникали ті чи інші релігії і яке їх майбутнє в сучасному глобалізованому і секуляризованому світі.
Доктор філософських наук, професор Петро Яроцький
Еще по теме ПРОЛОГ НАУКОВОГО РЕДАКТОРА:
- Отъ редактора.
- Отъ редактора.
- Науковий метод: сутність, структура, застосування.
- Завдання для учасників наукового гуртка
- Перші спроби наукового пояснення походження релігії
- Технократизм як світоглядно-ідеологічне забезпечення науково-технічного прогресу перехідного суспільства
- Сучасна психологія являє собою дуже розгалужену систему наукових дисциплін, що перебувають на різних щаблях формування, пов'язаних з різноманітними сферами практики.
- БАТУРА СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015, 2015
- ЗМІСТ
- ПОДЯКИ
- НАУКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ І ЧИННИК РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
- Психологія наукової творчості.
- Наукові дослідження: різновиди (теоретичні та емпіричні; фундаментальні та прикладні; розвідувальні, описові та аналітичні; польові та лабораторні), проблема, мета, завдання, об’єкт, предмет.
- АНТИІСТОРИЗМ (ІСТОРИЦИЗМ) К.ПОППЕРА І СУЧАСНА ІСТОРІОСОФІЯ