Психологія наукової творчості.

Психологія науки — галузь психології людської діяльності, що вивчає психологічні фактори наукової діяльності з метою підвищення її ефективності.

Предмет досліджень: зв'язок психології науки з наукознавством (логікою науки, історією науки, соціологією науки, організацією науки, етикою науки); психологічні механізми виробництва наукових знань в умовах індивідуальної і колективної діяльності; психологічна підготовка наукових кадрів; діагностика формування відповідних особистісних якостей і установок; вікова динаміка наукової творчості; психологічні аспекти наукових комунікацій, сприйняття та оцінка нових ідей; діяльність, спілкування та міжособистісні стосунки вчених в організаціях і колективах різного типу, що мають як формальний (юридично узаконений), так і неформальний (наукова школа, "невидимий коледж") статус.

Педагогічна психологія.

Педагогічна психологія вивчає психологічні закономірності виховного та навчального процесів, становлення і розвиток індивідуальності, особистості й громадянина у педагогічному процесі. Вона досліджує формування в учнів певних знань, умінь та навичок, вивчає проблеми управління процесом засвоєння прийомів і навичок інтелектуальної діяльності: виявляє психологічні фактори, що впливають на успішність процесу навчання, стосунки між педагогом і учнями, а також спілкування між учнями в колективі, індивідуально-психологічні відмінності учнів.

До більш вузьких розділів педагогічної психології належать: психологія навчання (психологічні основи дидактики, часткових методик, програмованого навчання та ін.); психологія виховання (управління процесом розвитку, формування особистості, самовиховання громадянина і т. п.; психологія вчителя, психологія навчально-виховної роботи з аномальними дітьми.

Психологія обдарованості.

З позицій системного підходу обдарованість індивіда розглядається в плані аналізу ресурсів особистості, її креативного потенціалу.

Реалізація потенціалу креативності — надзвичайно складний і важкопрогнозований процес через різноманітність причинно-наслідкових залежностей у системі "суб'єкт-середовище". Серед завдань, пов'язаних із розробкою проблеми екології життєдіяльності обдарованої особистості, можна виділити такі: визначення місця обдарованої особистості в енергоінформаційному психічному полі; розробка основних напрямів практичної роботи з підростаючою людиною щодо розвитку її творчих здібностей і насамперед створення умов для максимально можливого розширення ментального досвіду кожної дитини в доступних для неї межах; формулювання вимог до характеристик освітнього простору, який давав би можливість забезпечити найсприятливіший психологічний клімат для розвитку інтелектуального, соціального й духовного потенціалу; розробка вимог до індивідуального консультування обдарованої особистості, що забезпечує можливість проектування її індивідуального життєвого шляху; соціальне прогнозування з урахуванням існування такої особливої популяції, як "обдаровані діти" і т. д.

Предметом досліджень можуть стати також: психологічні механізми обдарованості (типи обдарованості: інтелектуальна, художня, соціальна, технічна та ін.); загальні та спеціальні здібності в структурі обдарованості; рання обдарованість і обдарованість дорослої людини; природжені та набуті компоненти обдарованості; психологічні особливості формування креативних можливостей особистості; методологічні й методичні основи ідентифікації обдарованої особистості на різних вікових етапах (програми, методики; можливості комп'ютерної діагностики проявів обдарованості); засоби психологічної підтримки обдарованих людей (стратегії психотерапевтичного впливу; індивідуальне консультування; психологічне обгрунтування варіантів індивідуальної допомоги).