<<
>>

Християни Апостола Хоми

Коли португальці з'явилися в XV столітті в Індії, вони зу­стріли там християн, що затверджували, що їх общину засну­вав Апостол Хома, благовествовавший в Індії про неділю Хри­ста.

Община розташовувалася на південно-західному побе­режжі нинішнього штату Керала і цілком вписувалася в індій­ське суспільство на положенні особливої касти. Християни Хоми знаходилися в літургійному спілкуванні з Церквою Асірії Сходу, яка з давніх пір регулярно посилала до Індії єпи­скопів для висвячування дияконів і священиків. У VIII сто­літті Індія одержала власного митрополита, що займав десяте місце в ієрархії асірійців. Звичайно митрополити не знали мі­сцевої мови, і реальна влада знаходилася в руках індійського священика, іменованого архідияконом вся Індії. Він залишав­ся фактично цивільним і релігійним главою общини до появи португальців.

Португальська колонізація пов'язана з сумною історією насильницької латинізації, що викликала небудови і розко­ли серед християн Хоми. Нині їх нащадки, що налічують бли­зько 5 мільйонів віруючих, розділені на п'ять орієнтальних Церков, включаючи 15 000 віруючих, що належать Церкві Асірії Сходу.

Про інших див. Сірійська Православна Церква (11.0), Сиро-Малабарська Католицька Церква (IV. В. 2) і Сиро-Ма- ланкарська Католицька Церква (1У.С.5).

Цікава особливість християн Хоми - існування етнічної общини «південців» або «кнанайа». Згідно переказу, вона схо­дить до групи з 72 иудео-християнських сімей, що пересели­лися в 345 році до Індії з Месопотамії. Є історичні свідоцтва, підтверджуючі цей переказ. Нащадки переселенців, що не од­ружувалися поза своєю общиною, нині налічують близько 200 000 чоловік і утворюють дві етнічні єпархії в штаті Керала. Одна відноситься до Сиро-Малабарськой Католицької Церк­ви, інша - до Сірійського Православного патріархату.

Термін “ Орієнтальні Православні Церкви” звичайно ви­користовується для позначення шести древніх східних Цер- ков.Хоча вони перебувають у спілкуванні одна з одною, кож­на з них зовсім незалежна і має характерні тільки для неї тра­диції.

Загальним для всіх шести Церков є заперечення христо- логічного визначення Халкідонського Собору 451року, відпо­відно до якого Христос є одна особистість у двох природах, нероздільних і несумісних.

Для них сказати, що Христос “у двох природах”, значить надмірно акцентувати в Христі по­двійність на шкоду єдності особистості..Проте, вони запере­чують класичне монофізицтво Євтихія, вважавшого, що люд­ство в Христі було поглинено його єдиною Божественною природою, і віддають перевагу формулі Св.Кирила Олександ­рійського, що говорило про “одну природу Бога Слова втіле­ної ” (mia phisis tou theou logou sesarkomeni).

Відразу після Халкідонського Собору кількість христи­ян, що відкидали його вчення у Візантійській імперії, було до­сить багато. Сьогодні їхнє число невелике.Деякі із шести Цек- ров існували сторіччями в умовах, де більшість населенні не було християнами, а в недавній час окремі Церкви перетерпі­ли найжорстокіші гоніння при комуністичних режимах..

Цих християн, оскільки вони відкидали Халкідонське визначення про дві природи у Христі, нерідко помилково на­зивали “монофізитами”, у перекладі із грецької -“одноприро- дниками”.Цю групу Церков іноді називають “Малі Східні Це­ркви”, “Древні Орієнтальні Церкви”, “Не- Халкідонські Церк­ви” й “До- Халкідонські Церкви”.Сьогодні багато богословів і церковних лідерів по обидва боки визнають, що христологіч- не розходження між Східними Православними й тими, хто прийняв Халкідон, були всього лише словесними, і що обидві сторони фактично сповідають одну віру в Христа, використо­вуючи різні формули.

<< | >>
Источник: Історія релігій: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Лубський, М. В. Лубська - [2-ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури,2009. - 776 с. 2009

Еще по теме Християни Апостола Хоми:

  1. Апостол Павло
  2. Сіро-Малабарська Католицька Церква
  3. 3.6. ЄРАРХІЯ ЦЕРКВИ
  4. 7.3. БОГОСЛОВ’Я ІІ-ІІІ СТОЛІТЬ
  5. Дії апостолів
  6. 4.4. ЦЕРКВИ В ЄРУСАЛИМІ, ГРУЗІЇ І НА КІПРІ
  7. Перші віки християнства Християнство в Римі
  8. 2.1. ЗАХІДНА ЦЕРКВА ДО ВЕЛИКОЇ СХИЗМИ
  9. ГЛАВА 110 ИНДИИСКИИ ПАТРИАРХ В РИМЕ У ПАПЫ КАЛИКСТА II (1122 г.)
  10. Храми