<<
>>

Людина, що грає.

Психологи здавна вивчають ігри дітей і дорослих, шукаючи їхні функції, специфічний зміст порівняно з іншими видами діяльності. Потребу в грі інколи пояснюють як необхідність дати вихід надмірній життєвій силі.

Інше трактування природи гри — задоволення потреби у відпочинку. Жива істота, граючись, своєрідним чином тренується, чомусь навчається. Гра може бути викликана й потребою в лідерстві, змаганні. Можна розглядати гру і як компенсаторну діяльність, що в символічній формі дає змогу задовольнити нездійсненні бажання.

Й.Гейзінга, автор класичної праці "Гомо люденс" ("Людина, що грає"), підкреслює, що гра не має якихось матеріальних підстав. Уже у світі тварин вона руйнує кордони фізичного існування. "Тварини можуть грати, отже, вони вже дещо більше, ніж просто механізми. Ми граємо, й ми знаємо, що ми граємо, отже ми більш ніж просто розумні істоти, бо гра є заняття позарозумне". З точки зору лінійно детермінованого світу гру можна розглядати лише як надмірність, що не спирається на будь-який раціональний фундамент. Гра є діяльністю, що відрізняється від повсякденних, буденних дій. Людство знов і знов створює свій другий, вигаданий світ, нове буття, що існує поряд зі світом натуральним, світом природи. Узи, що пов'язують гру й красу, дуже тісні й багатогранні. Всяка гра є передусім свободною, вільною діяльністю. Гра відбувається заради неї самої, заради задоволення, що виникає у самому процесі виконання ігрової дії. її сенс міститься у ній самій.

Гра — це діяльність, що відображає ставлення особистості до світу, що її оточує. Саме в грі вперше формується людська потреба впливати на довкілля, змінювати його. Коли в людини виникають бажання, які не можна відразу реалізувати, створюються передумови ігрової діяльності.

Самостійність людини всередині ігрового сюжету безмежна, вона може повертатися в минуле, заглядати в майбутнє, багаторазово повторювати одну й ту саму дію, яка приносить їй задоволення, дає можливість відчути себе значущою, всемогутньою, бажаною.

У грі дитина не вчиться жити, а живе своїм істинним, самостійним життям. Гра найбільш емоційно забарвлена для дошкільника. Як слушно зауважує відомий дослідник дитячої гри Д.Б.Ельконіп, у грі інтелект прямує за емоційно-дійовим переживанням, функції дорослого сприймаються насамперед емоційно, відбувається первинна емоційно-дійова орієнтація у змісті людської діяльності.

Значення гри для формування особистості важко переоцінити. Не випадково Л.СВиготський називає гру "дев'ятим валом дитячого розвитку". У грі як у провідній діяльності дошкільник здійснює ті вчинки, до яких він буде здатний у реальній поведінці лише через певний час. Здійснюючи вчинок, навіть якщо цей вчинок тільки програється, дитина зазнає нового переживання, яке пов'язане з виникненням емоційного пориву, що відразу був реалізований у вчинковій дії. Як зазначив СЛ.Рубінштейн, "коли дитина грає ту чи іншу роль, вона не просто фіктивно переноситься в чужу особистість; приймаючи на себе роль і входячи в неї, вона розширює, збагачує, поглиблює свою власну особистість".

<< | >>
Источник: Киричук О.В.. Основи психології. Київ: Либідь,2006. — 632 с.. 2006

Еще по теме Людина, що грає.:

  1. Механізми і феномени сприймання людини людиною
  2. Захист прав людини у судових органах ЄС. Співвідношення судових органів ЄС та Європейського Суду з прав людини
  3. Природа потреб людини.
  4. Етапи життєвого шляху людини.
  5. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність».
  6. § 6. Міжнародне право прав людини
  7. Людина у феноменологічній традиції самопізнання і самотворення.
  8. Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина у Європейському Союзі
  9. Теорії життєвого шляху людини.
  10. Універсальна обдарованість і конкретні здібності людини.
  11. Людина в предметному світі.
  12. Людина — це та, що обирає себе.
  13. Людина у світі пригодництва: ситуативіїість, вольове випробування, досягнення.
  14. Гнів - емоція, що виникає при явному розходженні поведінки іншої людини з нормами етики і моралі.
  15. Характеристика інституту правового статусу людини та громадянина у Європейському Союзі та його джерела
  16. Тема № 6: “Правовий статус людини та громадянина в Європейському Союзі”
  17. Гарантії прав та свобод людини і громадянина у Європейському Союзі