Сутність і види влади

Влада є складним за сутністю й багатоманітним за формами вияву явищем суспільного життя. Специфічною ознакою влади як суспільного відношення виступає домінування владної волі, а не простого впливу.

Як вольове відношення, влада існує в потенціальній і реальній формах. Потенціальною є влада, що не виявила себе. Вона не менш істотна, ніж реалізована влада. Усвідомлення наявної, хоча й нереалізованої влади, справляє на її потенціальні об’єкти сильний дисциплінуючий та організуючий вплив, іноді не менш сильний, ніж реально діюча влада.

Нав’язування одними людьми своєї волі іншим може здійснюватись із використанням різних засобів примусу, права, авторитету. Залежно від способів здійснення влади, розрізняють різні її види - економічна, соціальна, політична, духовно-інформаційна, сімейна тощо.

Економічна влада - це об’єктивно зумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини в яких власник засобів виробництва підпорядковує своїй волі волю інших учасників процесу виробництва. Засобами такого підпорядкування можуть бути як безпосереднє володіння власністю, так і контроль над нею.

Якщо економічна влада передбачає розподіл матеріальних благ, то соціальна влада означає розподіл благ соціальних. Вона пов’язана з визначенням статусу різних груп у структурі суспільства, посад, прав та обов’язків, забезпечення житлом тощо, а також розподілом доходів, різноманітних пільг і привілеїв.

Духовно-інформаційна влада - це організація духовного виробництва в усіх його формах і здійснення інформаційного та ідеологічного впливу. Ця влада реалізується за допомогою засобів духовно-інформаційного впливу на людей. Такими засобами можуть бути мораль, релігія, ідеологія, мистецтво, інформація про поточні події суспільного і політичного життя.

Одним із різновидів влади у суспільстві є сімейна влада - побудований на силі авторитету вплив одного або декількох членів сім’ї на її життєдіяльність. Цей авторитет, як і будь- який авторитет взагалі, не можна створити за допомогою права чи примусу. Він є виявом поваги одних членів сім’ї до інших.

2.