Поняття та сутність виборів. Основні принципи виборчого права

У більшості сучасних країн світу, в тому числі й демократичних, вибори до органів влади складають серцевину демократичного політичного процесу й є закономірним результатом пошуку суспільством кращої моделі формування і функціонування органів державної влади.

Загальні вибори, які нині регулярно відбуваються у демократичних країнах, передбачають право участі в них кожного громадянина. Вибори дають змогу громадянам реально впливати на політичне життя країни, а саме: зберігати чи змінювати конфігурацію парламентів, впливати на формування політичного курсу держави тощо.

Вибори - це процедура безпосереднього обрання або висунення певних осіб шляхом відкритого чи закритого (таємного) голосування для виконання громадських функцій, один з найпоширеніших у сучасному світі способів інституювання державної влади, найпоширеніший механізм формування органів державної влади.

Щодо класифікації виборів, то виділяють вибори до законодавчих, виконавчих та судових органів влади.

Відповідно до територіального представництва виокремлюють вибори:

- до загальнодержавних органів влади;

- до регіональних органів влади;

- до місцевих (муніципальних) органів влади.

З огляду на причини проведення виборів вони бувають:

- черговими (проводяться у зв’язку з закінченням строку повноважень виборного органу влади);

- позачерговими (проводяться у зв’язку з достроковим припиненням повноважень виборного органу влади);

- додатковими (проводяться для поповнення складу представницького органу влади).

Таким чином, у сучасному світі шляхом виборів формується більшість органів державної влади, а громадяни мають загальне виборче право.

Загальне виборче право - це право безпосередньої участі всіх громадян, які мають право голосу у виборах до представницьких органів влади.

У свою чергу, виборче право поділяється на:

1. Активне виборче право - встановлене законом право громадянина брати участь у виборах в органи державної влади.

2. Пасивне виборче право - означає право громадянам балотуватися на виборні посади в органи державної влади.

Демократичні принципи виборчого права включають:

1. Загальність, тобто всі громадяни незалежно від віку, статі, професії мають активне й пасивне право на участь у виборах. Однак загальність обмежується невеликою кількістю цензів, тобто умов допуску громадян до участі у виборах:

- віковий ценз, який означає, що громадяни отримують активне виборче право з досягненням повноліття, а пасивне з досягненням певного віку. Наприклад, у Франції активне виборче право громадяни мають з 18 років, а пасивне - з 23, в Японії відповідно 20 років і 25 років. До верхньої палати парламенту віковий ценз вищий. В Японії - 30 р., Франції - 25. Загалом встановлення вікового цензу регулюється нормами національного права. В Україні громадяни мають право брати участь у виборах як виборець з досягненням повноліття, як кандидат до парламенту з 21 р.;

- ценз недієздатності обмежує виборчі права психічнохворих, що має бути підтверджено рішенням суду;

- моральний ценз існує у деяких країнах, обмежує виборчі права осіб, які відбувають покарання за скоєння кримінальних злочинів;

- ценз осілості означає, що виборець повинен проживати у даній місцевості впродовж певного часу, наприклад, у США - 1 місяць, Австралії, Німеччині - 3 місяці, Канаді та Фінляндії

- 12 місяців. У деяких країнах також встановлено строк проживання на території виборчого округу, зокрема, у Норвегії та Ісландії - 5 років;

- статевий ценз, обмежує виборчі права жінок, нині існує лише в деяких ісламських країнах;

- майновий ценз, обмежував виборчу активність незаможних верств населення.

2. Рівність - означає, що кожен виборець має один голос.

3. Безпосередність виборів (пряме голосування) - означає, що виборці самі обирають членів парламенту, президента тощо. Але у деяких державах збережено принцип непрямого виборчого права, який на практиці означає, що між виборцями і тими, кого обирають, є посередник, якому довірено вирішити результати виборів. Непряме виборче право існує у вигляді:

а) непрямих виборів, у ході яких виборці формують комісію виборщиків, як це відбувається під час виборів президента у США;

б) багатоступеневих виборів за яких громадяни обирають лише нижній ступінь представницьких органів місцевого самоврядування. Члени вищих органів обираються їхніми колегами, які знаходяться рангом нижче.

4. Таємниця голосування означає, що рішення виборця не повинно бути нікому відомим.

До головних принципів демократичної організації виборів відносять:

1. Свобода проведення виборів і добровільна участь у них громадян. Але у деяких країнах законодавством передбачено застосування до громадян штрафних санкцій за неучасть у голосуванні (Австралія, Бельгія, Нідерланди). В Австрії, Греції та Філіппінах передбачено кримінальну відповідальність за неучасть у виборах. Таким чином, уряди ряду держав борються з абсентеїзмом - свідомою відмовою громадян від участі у виборах

2. Змагальність і конкурентність виборів.

3. Наявність альтернативних кандидатів.

4. Регулярність проведення виборів.

5. Рівність можливостей у передвиборчій боротьбі.

6. Наявність громадського контролю за проведенням виборів.

До основних функцій виборів належать:

- легітимізація і стабілізація політичної системи суспільства, а також легітимізація конкретних інститутів влади: парламенту, уряду, президента;

- створення дієвої представницької системи органів влади;

- рекрутування політичної еліти;

- забезпечення представництва в органах державної влади інтересів рісних верств населення;

- вирішення політичних суперечностей інституціональним шляхом;

- політична соціалізація громадян, розвиток їх політичної свідомості й участі;

- генерування суспільства за допомогою конкурентної боротьби альтернативних політичних програм;

- мобілізація виборчого корпусу на вирішення актуальних суспільних завдань;

- здійснення контролю за діяльність інститутів влади тощо.

Таким чином, у сучасному світі вибори відіграють основоположну роль у трансформації політичної системи суспільства та пошуку оптимального для держави політичного курсу. Одночасно з цим у демократичних країнах, вибори є ефективним механізмом контролю з боку суспільства за діяльністю органів влади.

2.