Закон України «Про основи національної безпеки України»

Цей Закон, прийнятий Верховною Радою України 2003 р., відповідно до пункту 17 частини першої статті 92 Конституції України визначає осно­вні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтере­сів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зо­внішніх і внутрішніх загроз в усіх ферах життєдіяльності.

Стаття 1. Визначення термінів. Наведені в цьому Законі терміни вжи­ваються в такому значенні:

національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються ста­лий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтраліза­ція реальних та потенційних загроз національним інтересам;

національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресив­ний розвиток;

загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інте­ресам України;

Стаття 2. Правова основа національної безпеки. Правову основу у сфері національної безпеки України становлять Конституція, цей та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані на виконання законів інші нор­мативно-правові акти.

Відповідно до цього Закону розробляються і затверджуються Президен­том України Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина країни, доктрини, концепції, стратегії і програми, якими визначаються ці­льові настанови та керівні принципи воєнного будівництва, а також напря­ми діяльності органів державної влади в конкретній обстановці з метою 289

своєчасного виявлення, відвернення і нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам України.

Стаття 3. Об'єкти національної безпеки. Об'єктами національної без­пеки є: людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспіль­ство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середови­ще і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, те­риторіальна цілісність і недоторканність.

Стаття 5. Принципи забезпечення національної безпеки. Основними принципами забезпечення національної безпеки є: Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, еколо­гічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах. Вибір кон­кретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України обу­мовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних харак­теру і масштабам загроз національним інтересам.

Стаття 6. Пріоритети національних інтересів. Пріоритетами націо­нальних інтересів України є:...забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження на­вколишнього природного середовища та раціональне використання приро­дних ресурсів;

Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України. В екологічній сфері: значне антропогенне порушення і техно­генна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів; нераціона­льне, виснажливе використання мінерально-сировинних природних ресур­сів як невідновлюваних, так і відновлюваних; неподоланність негативних соціально-екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи; погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордон­них забруднень та зниження якості води; загострення техногенного стану гідротехнічних споруд каскаду водосховищ на р. Дніпро; неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріа­лів і трансгенних рослин, збудників хвороб, небезпечних для людей, тва­рин, рослин і організмів, екологічно необгрунтоване використання генети­чно змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів; неефек­тивність заходів щодо подолання негативних наслідків військової та іншої екологічно небезпечної діяльності; небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного, тероризму; посилення впливу шкідливих генети­чних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій; застарілість та недостатня ефективність ком­плексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів.

Стаття 8. Основні напрями державної політики з питань націона­льної безпеки. З урахуванням геополітичної і внутрішньої обстановки в Україні діяльність усіх державних органів має бути зосереджена на про­гнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, захисті суверенітету і територіа­льної цілісності України, безпеки її прикордонного простору, піднесенні економіки країни, забезпеченні особистої безпеки, конституційних прав і свобод людини і громадянина, викоріненні злочинності, вдосконаленні си­стеми державної влади, зміцненні законності і правопорядку та збереженні соціально-політичної стабільності суспільства, зміцненні позицій України у світі, підтриманні на належному рівні її оборонного потенціалу і оборо­ноздатності, радикальному поліпшенні екологічної ситуації.

В екологічній сфері: здійснення комплексу заходів, які гарантують екологічну безпеку ядерних об'єктів і надійний радіаційний захист насе­лення та довкілля, зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на Чорно­бильській АЕС; впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпе­чних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ефективності використання природних ресурсів, розвиток технологій переробки та ути­лізації відходів; поліпшення екологічного стану річок України, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води; запобігання забрудненню Чорно­го та Азовського морів та поліпшення їх екологічного стану; стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько- Придніпровського регіону; недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, збудни­ків хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, організмів; реалізація заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних про­блем на стан екологічної безпеки України, розширення її участі у міжнаро­дному співробітництві з цих питань;

Стаття 9. Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки.

Стаття 11. Контроль за здійсненням заходів щодо забезпечення на­ціональної безпеки. Контроль за реалізацією заходів у сфері національної безпеки здійснюється відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України в межах їх повноважень, визначених Конституцією і законами України. У сфері національної безпеки прийнято розглядати трі­аду її основних елементів - «інтереси - загрози (небезпеки) - захист».

Відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України» національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуа­льні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету та єди­ного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресив­ний розвиток.

13.3.