<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Основною ознакою демократичної держави є повне і всебічне забезпечення народовладдя. Громадяни - джерело влади у державі, відповідно постає необхідність у вдосконаленні існуючих шляхів реалізації невід’ємного права громадян на владу.

Вибори як політико-правовий феномен завжди відігравали вагому роль у житті суспільства. Заснування інституту виборів сягає найдавніших часів та безпосередньо пов’ язане з реалізацією різних форм демократії.

Проблема вдосконалення виборчої системи України і нині не втратила своєї актуальності, прикладом чого є зокрема процес внесення змін до законів про вибори, а також прийняття нових. Результатом зазначених змін є відомий результат, що за досить короткий період на виборах до Верховної Ради України було застосовано три основних типи виборчої системи, а саме: мажоритарна система абсолютної та відносної більшості, пропорційна система із застосуванням закритих виборчих списків, змішана система у рівному співвідношенні пропорційної та мажоритарної складових (50:50). Внесення змін до виборчого законодавства зумовлене двома факторами: по-перше, недосконалістю останнього; по-друге, зміни у політичній сфері держави потребували нових механізмів забезпечення права народу на владу.

Окрім цього, в умовах євроінтеграційних прагнень України, її становлення як рівноправного партнера європейських держав значної уваги науковців заслуговує вивчення особливостей правового регулювання виборчих систем держав Європейського Союзу, дослідження нормативно-правового забезпечення проведення виборів до Європейського Парламенту. Теоретичне осмислення досвіду законодавчого регулювання різних типів виборчих систем у державах- членах Європейського Союзу (далі - ЄС), засноване на сучасній методології наукового пізнання, дає змогу здійснити всебічне дослідження української практики законодавчого забезпечення проведення виборів до Верховної Ради України та окреслити перспективи впровадження норм виборчого права держав- членів ЄС у вітчизняне законодавство.

Теоретико-правовому аналізу виборів та виборчих систем, формуванню і функціонуванню виборчої системи в Україні присвячена значна кількість наукових праць з різних галузей наукового знання як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, а саме: М.

Баймуратова, Ж. Безп'ятчука, Н. Богашевої, В. Довгань, В. Журавського, О. Зайчука, А. Колодія, В. Копійки, Б. Кофмана, І. Кресіної, П. Мартиненка, О. Марцеляка, М. Недюхи, Н. Нижник, М. Онищука, Є. Перегуди, А. Петришина, Є. Радченка, А. Романюка, І. Сенюти, О. Скрипнюка, М. Ставнійчук, О. Фісун, В. Шаповала, Ю. Якименко та ін.

З-поміж зарубіжних вчених, які вивчали особливості нормативно-правового забезпечення виборчих систем слід назвати таких: С. Бірч, Ю. Веденєєв, Б. Грофман, Л. Даймонд, А. Елліс, П. Калиниченко, Н. Касаткіна, С. Кашкін, Д. Лафітський, А. Ліпхарт, Д. Лодж, П. Макмілан, Ф. Міллард, А. Орлов, І. Ракітська, А. Рейнолдс, Б. Рейлі, Д. Сарторі, Ф. Тоді, А. Четвериков та ін.

Попри вищезазначене, внаслідок складності та багатоманітності феномену виборів та виборчих систем, вивчення останніх є далеким від завершення. Зокрема, це виражається у відносно невеликій кількості наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячених висвітленню політико- правових чинників формування та функціонування виборчої системи, вивченню законодавчого регулювання виборчих систем у державах-членах Європейського Союзу та нормативно-правового забезпечення виборів до Європейського Парламенту, дослідженню політико-правових особливостей виборчої системи до Верховної Ради України, а також здійсненню порівняльно-правового аналізу виборчої системи України та держав-членів Європейського Союзу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу, затвердженої Законом України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. № 1629-ІУ. Обрання теми відбувалось у рамках Пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 р. № 942. Тема дослідження є складовою загальноакадемічної науково-дослідної теми Міжрегіональної Академії управління персоналом - «Теоретико-методологічні засади становлення української державності та соціальна практика: політичні, юридичні, екологічні та психологічні проблеми».

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол № 2 від 26 лютого 2014 року).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертації є дослідження теоретико- правових засад виборчих систем України та Європейського Союзу в контексті порівняльно-правового аналізу, з подальшим обґрунтуванням шляхів імплементації позитивного досвіду виборчого законодавства держав-членів Європейського Союзу та виборчого процесу до Європейського Парламенту до чинного виборчого законодавства в Україні.

Досягнення обраної мети зумовило постановку та розв’язання таких задач:

- уточнити зміст понять «вибори» та «виборчі системи», врахувавши результати вивчення європейського досвіду забезпечення усіх принципів народовладдя;

- виокремити і дослідити політико-правові чинники формування демократичної виборчої системи, сформулювати авторське визначення «демократична виборча система»;

- зіставити нормативно-правові засади виборчих систем України та держав- членів Європейського Союзу;

- виділити позитивний досвід регулювання виборчих систем, який накопичений у державах-членах Європейського Союзу з метою його подальшого вивчення та з’ ясування можливих шляхів інтеграції у сучасне українське законодавство;

- виокремити ефективні політико-правові засоби забезпечення демократичних, прозорих виборів до Європейського Парламенту в практиках держав-членів Європейського Союзу, а також дослідити їх нормативно-правове забезпечення;

- деталізувати та систематизувати практику становлення парламентської виборчої системи в Україні за період з 1989 по 2004 роки з метою виділення позитивних та негативних аспектів;

- запропонувати можливі шляхи імплементації позитивного досвіду виборчого законодавства держав-членів Європейського Союзу та виборчого процесу до Європейського Парламенту до чинного виборчого законодавства в Україні.

Об’єктом дослідження виступає виборча система як політико-правовий феномен.

Предметом дисертації є теоретико-правові засади правового регулювання парламентських виборчих систем України та Європейського Союзу в контексті порівняльно-правового аналізу.

Методи дослідження. Методологічну основу наукової роботи складає низка філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. Так, за допомогою системного методу було досліджено виборчі системи як єдине ціле, що включає ряд юридичних та політичних характеристик (п.п. 1.1; 1.2). Системно-структурний метод застосовувався з метою виокремлення та систематизації основних розбіжностей між нормами виборчого права держав- членів ЄС та виявлення їхніх спільних рис (п.п. 3.1; 3.2; 3.3). Дослідження основних розбіжностей між нормами виборчого права в Україні, які діяли в різні часові періоди, виявлення теоретико-правових особливостей виборчої системи до Верховної Ради України здійснювалось шляхом застосування потенціалу методу співставлення (п.п. 3.1; 3.3). Формально-догматичний метод допоміг вивчити погляди як вітчизняних, так і зарубіжних вчених (п.п. 1.1; 1.2). Метод компаративістики, як ключовий метод дослідження, застосовувався під час співставлення особливостей нормативно-правового, організаційного та теоретичного забезпечення виборчої системи України та держав-членів Європейського Союзу (р. 1; 2; 3); структурно-функціональний метод використовувався для виокремлення структурних компонентів виборчої системи, зокрема, виборчого права та виборчого процесу, а також встановлення

зв'язків між ними, виокремлення та з'ясування ролі окремих політико-правових чинників процесу формування та функціонування виборчої системи - власне політичного, внутрішньо-національного, міжнародного (п.п. 2.1; 2.2).

Спеціально-юридичний метод використовувався для дослідження явищ державно-правової дійсності за допомогою юридичної термінології, надання юридичної оцінки законам про вибори народних депутатів України в контексті виявлення відповідності останніх нормам міжнародного виборчого права (п.п. 1.2). Порівняльно-правовий метод допоміг виявити загальні та специфічні закономірності виникнення, становлення та функціонування правових інститутів, або ж їх елементів (р. 3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає як у постановці наукової проблеми, так і способі її розв'язання. Вперше у вітчизняній правовій науці було проведено комплексне дослідження теоретико-правових засад функціонування виборчих систем України та Європейського Союзу в контексті порівняльно-правового аналізу.

Наукова новизна розкривається в таких положеннях, що виносяться на захист:

вперше:

- запропоновано авторське визначення «демократична виборча система», під яким слід розуміти виборчу систему, що функціонує в межах демократичного політичного режиму і відповідно до визначальних принципів: виборності влади представницького характеру державної влади, плюралізму та свободи політичної діяльності, верховенства права, рівності та невід'ємності громадянського права на владу;

- на основі дослідження законодавчого регулювання виборчих систем, які застосовуються під час виборів до Європейського Парламенту держав-членів Європейського Союзу, виокремлено та систематизовано основні відмінності норм виборчого права держав-членів ЄС;

- доведено, що процес формування та функціонування виборчої системи до Верховної Ради України безпосередньо зумовлюється трьома основними

політико-правовими чинниками: політичним, під яким розуміється тип політичного режиму, внутрішньо-національним, а саме особливостями національного електорального законодавства, та міжнародним, як сукупністю міжнародно-правових актів, що містять принципи міжнародного виборчого права;

- запропоновано низку критеріїв визначення ефективності законодавчого забезпечення парламентських виборчих систем держав-членів ЄС та України, визначено правову специфіку названих систем;

удосконалено:

- тезу, згідно з якою розвиток нормативно-правового забезпечення виборів до Європейського Парламенту безпосередньо пов’ язано з процесом його формування як представницького, наддержавного, багатонаціонального органу, а також розширенням його повноважень;

- систему характерних чинників становлення парламентської виборчої системи України у період з 1989 по 2004 рік;

- теоретико-методологічні підходи до визначення виборів, їх нормативно­правового забезпечення, а також проведення виборів членів Європейського Парламенту державами-членами;

- зміст поняття «вибори», під яким слід розуміти форму прямого народовладдя, процедура забезпечення якого визначається конституцією та виборчим законодавством, що здійснюється з метою формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування, їх легітимації шляхом передачі владних повноважень від народу до обраних ним представників;

- сутність дефініції «виборча система», під якою доцільно розуміти законодавчо врегульований порядок формування виборних органів держави та органів місцевого самоврядування, який визначає організацію виборчого процесу та порядок дії його учасників, процедуру голосування, а також встановлення результатів виборів;

набули подальшого розвитку:

- теоретико-методологічні підходи щодо вивчення особливостей нормативно-правового застосування виборчих систем державами-членами Європейського Союзу відповідно до відправних засад порівняльно-правового аналізу;

- систематизація основних проблем нормативно-правового забезпечення функціонування виборчої системи до Верховної Ради України та запропоновані шляхи їх усунення;

- перспективні напрями впровадження деяких норм виборчого законодавства держав-членів ЄС у законотворчу та законодавчу практику проведення виборів в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає у їх значущості як з науково-теоретичної, так і практичної точок зору. Так, зокрема:

- у науково-дослідній сфері основні положення та висновки дисертації можуть бути підґрунтям для подальшого розроблення виборчого законодавства України;

- у правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для вдосконалення чинних і розробки нових проектів законодавчих та підзаконних актів, що сприятиме вдосконаленню правового регулювання виборчого процесу (акт про впровадження результатів дисертації у законопроектну роботу Верховної Ради України від 02.10.2015);

- у правозастосовній діяльності - застосування одержаних результатів позитивно впливатиме на подальше вдосконалення організації виборчого процесу в діяльності Центральної виборчої комісії тощо;

- у навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані для підготовки лекційного матеріалу, підручників та навчальних посібників з дисциплін «Теорія держави та права», «Конституційне право України», «Державне (конституційне) право зарубіжних країни» (акт впровадження результатів дисертації у навчальний процес Інституту права імені князя

Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом від 18.02.2015).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом, де була виконана дисертація. Також результати дослідження були публічно оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Наука України. Перспективи та потенціал» (Одеса, 15-17 вересня 2011 р.); «Сучасний соціокультурний простір 2011» (Київ, 22-24 вересня 2011 р.); «Молода наука України. Перспективи та пріоритети розвитку» (Запоріжжя, 29-30 вересня 2011 р.); «Актуальні проблеми юридичної науки та практики очима молодих вчених» (Одеса, 6-8 жовтня, 2011 р.); «Развитие современной науки и техники» (Донецьк, 15-17 березня 2013 р.); «Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку економіки України в умовах європейської інтеграції» (Київ, 28 травня 2015 р.).

Публікації. Основні наукові результати та висновки, сформульовані в дисертації, відображено у 12 наукових публікаціях, серед яких: 6 статей опубліковано в наукових фахових виданнях України; 1 стаття в іноземному виданні; 5 тез доповідей в матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Специфіка теми дослідження, його мета і завдання визначили структуру дисертації, послідовність та логіку викладу наукового матеріалу, характер висновків і рекомендацій. Робота складається зі вступу, трьох розділів (два з яких диференційовано на два підрозділи та один на три), висновків, списку використаних джерел (300 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 244 сторінки, з яких обсяг основного тексту - 209 сторінок.

<< | >>
Источник: БАТУРА СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Еще по теме ВСТУП:

  1. ВСТУП
  2. ВСТУП
  3. ВСТУП
  4. вступ
  5. ВСТУП
  6. вступ
  7. ВСТУП
  8. вступ
  9. Новеллы (вступившие в силу и ожидаемые) отрасли административного права
  10. СТАДИЯ ПЕРЕСМОТРА ПО ВНОВЬ ОТКРЫВШИМСЯ ОБСТОЯТЕЛЬСТВАМ РЕШЕНИЙ, ОПРЕДЕЛЕНИЙ И ПОСТАНОВЛЕНИЙ АРБИТРАЖНОГО СУДА, ВСТУПИВШИХ В ЗАКОННУЮ СИЛУ
  11. По делу о проверке конституционности не вступившего в силу Международного договора Российской Федерации — протокола о присоединении Российской Федерации к Марракешскому соглашению об учреждении Всемирной торговой организации
  12. ПРОИЗВОДСТВО В ПОРЯДКЕ НАДЗОРА