Стійкий розвиток

Великий вплив на формування концепції стійкого розвитку зробили висновки й рекомендації доповіді «Наше загальне майбутнє» зробленого в 1987р. міжнародною комісією з охорони навколишнього середовища й розвитку.

Стійкий розвиток (безупинно підтримуваний розвиток) - розвиток, що задовольняє в теперішньому часі потреби людини, але не ставить під погрозу здатність задовольняти потреби майбутніх поколінь.

У концепції стійкого розвитку центральними поняттями встановлені:

- поняття потреб, особливих пріоритетів потреб, необхідних для існування найбідніших верств населення;

- поняття обмежень, обумовлених станом технологій, організацією суспільства й здатністю навколишнього природного середовища до самовідновлення.

Під стійким розвитком розуміють також стійкість темпів економічного росту (за деякими оцінками - не більше 2-3% у рік), при якому тиск на природне середовище не порушує її можливості самовідновлення.

Точного, загальноприйнятого визначення стійкого розвитку ще не дано. Одні бачать у стійкому розвитку мету й керівництво до дії, інші використовують цей термін, тому що це модно, треті вважають, що під ним ховаються малоприємні дії, четверті вважають це політичним гаслом, п'яті є супротивниками. Кожний розуміє стійкий розвиток у відповідності зі своєю етикою.

Основна частина розробників цього напрямку опирається на досвід рішення соціальних і екологічних проблем економічними методами, на базі науково-технічного прогресу, пропонуючи навіть бідним країнам модифікований досвід економічного розвитку.

Імовірно, фундаментом стійкого розвитку повинна стати глобальна екологізація суспільства, обмеження потреб людини межами біорегуляції природного середовища, нові соціальні цілі.

З безлічі визначень стійкого розвитку необхідно виділити три основні частини:

1. Стійкий екологічний розвиток - не порушує глобальну біотичну регуляцію, і визначальний принципи економічного розвитку цивілізації в її нових соціальних завданнях розвитку;

2. Стійкий соціальний розвиток - при якому використання природних ресурсів необхідно направляти на благо всіх жителів планети, для забезпечення якісного глобального соціального благополуччя;

3. Економічний стійкий розвиток - при якому забезпечується збереження й примноження як матеріальних благ цивілізації, так і цінності природного середовища.

Не дивлячись на тільки декларований перехід до стійкого розвитку, вже в цей час особам, що приймають рішення на будь-якому рівні державної діяльності необхідно представляти їх екологічні наслідки, оцінку своїх рішень можна проводити на основі показників стійкого розвитку (наприклад, показників розроблених у США):

1. Показники поліпшення здоров'я навколишнього середовища:

- скорочення числа людей, що живуть у місцевостях, де не дотримуються стандарти чистоти води й повітря;

- зниження захворюваності зі смертності, викликаних зовнішніми впливами.

2. Показники збереження природи:

- зниження втрат ґрунтів внаслідок антропогенної діяльності;

- збільшення площі здорових боліт і сінокісних угідь;

- збільшення площі лісів і розмаїтості біологічних видів;

- зниження викидів добрив;

- зниження емісії газів, що створюють парниковий ефект.

3. Показники раціонального господарювання:

- зниження матеріалоємності на одиницю продукції й на душу населення;

- зменшення відходів, їх вторинне використання;

- раціональне використання ресурсів.

4. Показники економічного розвитку:

- підвищення ВВП на душу населення;.

- збільшення кількості робочих місць;

- зменшення числа людей, що живуть нижче межі бідності;

- ріст заощаджень і інвестицій на душу населення;

- ріст екологічних витрат.

5. Показники соціальної справедливості:

- вирівнювання доходів на душу населення;

- збільшення відсотка людей з різних соціальних груп, що мають доступ до основних соціальних благ.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Що таке «стійкий розвиток»?

2. Які поняття стійкого розвитку є центральними?

3. Що повинне стати фундаментом стійкого розвитку?

4. Приведіть три основні частини стійкого розвитку.

5. Що повинні враховувати показники стійкого розвитку?