Класифікація сировини

Сировиною вважають все, із чого виробляють продукцію. Наприклад, із залізної руди виготовляють чавун, з глини - цеглу, з буряків - цукор, з молока - масло. Отже, цукрові буряки, залізна руда, глина, молоко - сировина, а цукор, чавун, цегла, масло - продукція.

Розглянемо класифікацію сировини за її використанням.

Розрізняють мінеральну, рослинну та тваринну сировину. За походженням сировину класифікують за агрегатним станом, важливістю в технологічному процесі тощо.

Залежно від мети використання мінеральну сировину поділяють на види.

1. Паливно-енергетична сировина. До паливно-енергетичної сировини належать вугілля, нафта, торф, природний газ, горючі сланці, уран та ін. Вони є не лише джерелом теплової енергії, а й сировиною для хімічної, металургійної та інших галузей промисловості. Загальносвітові запаси нафти - 350-450 млрд. тонн (достовірно відомі - 100 млрд. тонн). Провідні країни за запасами: Саудівська Аравія (24 млрд. тонн), Росія (20 млрд. тонн), Кувейт, Іран (по 13 млрд. тонн), Ірак, США. Основні райони залягання: Перська затока (Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, OAE, Іран); Росія (Сибір, Урало-Поволжя); шельф Мексиканської затоки (США, Мексика); Аляска; акваторія Північного моря; північ Південної Америки; Гвінейська затока, Північна Африка.

Природний газ утворюється із нафтою, тому їх родовища часто збігаються територіально. Запаси природного газу - 200-300 трлн. куб. м (достовірні - до 100 трлн. куб. м). Провідні країни за запасами: Росія (43 % світу), Іран, США, Катар, Саудівська Аравія, Ірак, Алжир, Норвегія.

Вугілля поділяють на кам'яне та буре (подекуди райони залягання ті самі). Вугільні басейни світу (їх близько 3600)

охоплюють до 15% площі суходолу. Загальні запаси - 15 трлн. тонн, розвідані - 9 трлн. тонн. Найбільші поклади вугілля знаходяться в КНР, США, Росії, Україні, Казахстані, Польщі, Австралії, ФРН, Канаді, ПАР.

Пенсільванський, Центральний, Форт-Юніон (США), Тянсінський, Шансі (КНР), Рурський, Ахенський, Рейнський (ФРН), Карагандинський, Екібастузький (Казахстан), Донецький (Україна).

Використання паливно-енергетичних ресурсів у світі постійно зростає. До 60-х років вугілля було головним видом палива у світовій економіці; на його частку припадала майже половина виробництва первинних енергоресурсів. На початку XXI ст. помітно зросло значення в розвитку економіки запасів природного газу і нафти.

Порівняльні прогнозні оцінки кількості використаних різних видів органічного палива у часі передбачають, що пік нафтової хвилі припаде на початок XXI ст., газової - на 2012 рік, вугільної - на 2076 рік. Зараз у прогнозах віддається перевага природному газу як головному паливу для світової енергетики у найближчі 20-40 років.

Водночас існує велика диспропорція у рівні виробництва та споживання енергії між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Так, у США величина споживання енергії на одну людину у 1996 р. дорівнювала 8,04 тонни нафтового еквівалента, в Україні - 3,03. Для більшості країн, що розвиваються, цей показник не перевищує 1 т. Мабуть, прогнозуючи розвиток енергетики на наступні 25-50 років, необхідно виходити з передумови, що для функціонування економіки і забезпечення потреб в енергії бажано досягти величини внутрішнього споживання на рівні 5-6 т на одну людину. Безперечно, ця цифра може коливатися в ширших межах, зумовлених географічним розташуванням країн, побутовою культурою, що склалася, та структурою національної економіки.

Якщо рівень життя в країнах, що розвиваються, наблизиться до європейських стандартів, то це потребуватиме підвищення рівня виробництва енергії в 8-10 разів за умови використання сучасних технологій. При таких темпах зростання виробництва енергії практично все розвідане органічне паливо може бути вичерпане через 100-150 років.

Існує тісний зв'язок між рівнем споживання електроенергії на душу населення і рівнем його життя (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Взаємозв'язок рівня життя і рівня виробництва електроенергії на душу населення

E - споживання електроенергії на душу населення на рік у мегават-годинах;

Б - дохід на душу населення в тисячах доларів США;

Л, (Ч/Ж) - середня тривалість життя (для чоловіків/жінок).

2.

3. Хімічна сировина має малий вміст металів, тому її називають мінералохімічною. До неї належать калійні солі, фосфорити, апатити, сірка тощо.

4. Будівельна сировина та коштовне каміння - це граніт, вапняк, глина, пісок, алмази.

5. Пдромінеральна сировина - це підземні мінералізовані і прісні води та розсоли.

6. Рослинна сировина - це наземна та підземна частина рослин (листя, стовбури, квіти, насіння, плоди та коріння). Рослинною сировиною вважають соняшник, льон, коноплю, цукрові буряки, бавовну, деревину, зерно тощо, з яких виробляють продукти харчування та продукцію промислового й побутовою призначення. Так, з насіння соняшника отримують олію, з волокон льону нитки, а потім тканину.

7. Тваринна сировина - це вовна, шкіра, шовк, жири, молоко, хутро та ін. Переробляючи сировину тваринного походження, одержують продукти харчування та продукцію побутового й промислового призначення.

Рослинна й тваринна сировина на відміну від мінеральної потребує швидкої переробки, оскільки з часом склад і якість її змінюються і вона псується. Для зберігання застосовують різні запобіжні засоби: сушіння, консервування, стерилізацію, зберігання у середовищі захисних газів тощо.

Якщо запаси сировини рослинного і тваринного походження відновлюються в результаті людської праці, то запаси мінеральної сировини не відновлюються. Вона має певні райони покладів і обмежену кількість. Сировина рослинного та тваринного походження залежить від природних умов.

Сировину поділяють на природну, штучну та вторинну.

Природна сировина - це руди, вугілля, нафта, вода, повітря, картопля, вовна, шкіра тощо. Природну сировину називають первинною.

У процесі виробництва продукція одного виду стає сировиною для іншого.

Вторинною сировиною є промислові та споживчі відходи й побічна продукція. Промислові відходи - це залишки матеріалів і напівфабрикатів, які утворились у процесі виробництва основної продукції, частково або повністю втратили свої властивості та не відповідають встановленим стандартам. Споживчі відходи - це та речовина, яка була в користуванні (наприклад, вироби з металів, гуми, паперу, пластмаси, бавовни тощо). Побічна продукція утворюється поряд з основною під час перероблення сировини, але не є метою виробничого процесу. На побічну продукцію встановлено стандарти, технічні умови, ціни. Вона часто використовується як готова продукція або є сировиною для іншого виробництва.

Сировину за агрегатним станом поділяють на тверду, рідку та газоподібну. Прикладом твердої сировини є руди, вугілля, пісок, глина; рідкої - нафта, вода, соляні розсоли; газоподібної - повітря, природний і промисловий гази.

За важливістю в технологічному процесі сировину поділяють на основну та допоміжну. Сировину, що є основою виготовлюваної продукції, називають основною. Наприклад, залізна руда є основною для виробництва чавуну, цукрові буряки - для виробництва цукру, тканини - для пошиття одягу. Допоміжна сировина надає продукції певних властивостей, гарантує нормальний хід технологічного процесу.

2.2.3