<<
>>

Класифікація сировини

Сировиною вважають все, із чого виробляють продукцію. Наприклад, із залізної руди виготовляють чавун, з глини - цеглу, з буряків - цукор, з молока - масло. Отже, цукрові буряки, залізна руда, глина, молоко - сировина, а цукор, чавун, цегла, масло - продукція.

Розглянемо класифікацію сировини за її використанням.

Розрізняють мінеральну, рослинну та тваринну сировину. За походженням сировину класифікують за агрегатним станом, важливістю в технологічному процесі тощо.

Залежно від мети використання мінеральну сировину поділяють на види.

1. Паливно-енергетична сировина. До паливно-енергетичної сировини належать вугілля, нафта, торф, природний газ, горючі сланці, уран та ін. Вони є не лише джерелом теплової енергії, а й сировиною для хімічної, металургійної та інших галузей промисловості. Загальносвітові запаси нафти - 350-450 млрд. тонн (достовірно відомі - 100 млрд. тонн). Провідні країни за запасами: Саудівська Аравія (24 млрд. тонн), Росія (20 млрд. тонн), Кувейт, Іран (по 13 млрд. тонн), Ірак, США. Основні райони залягання: Перська затока (Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, OAE, Іран); Росія (Сибір, Урало-Поволжя); шельф Мексиканської затоки (США, Мексика); Аляска; акваторія Північного моря; північ Південної Америки; Гвінейська затока, Північна Африка.

Природний газ утворюється із нафтою, тому їх родовища часто збігаються територіально. Запаси природного газу - 200-300 трлн. куб. м (достовірні - до 100 трлн. куб. м). Провідні країни за запасами: Росія (43 % світу), Іран, США, Катар, Саудівська Аравія, Ірак, Алжир, Норвегія.

Вугілля поділяють на кам'яне та буре (подекуди райони залягання ті самі). Вугільні басейни світу (їх близько 3600)

охоплюють до 15% площі суходолу. Загальні запаси - 15 трлн. тонн, розвідані - 9 трлн. тонн. Найбільші поклади вугілля знаходяться в КНР, США, Росії, Україні, Казахстані, Польщі, Австралії, ФРН, Канаді, ПАР.

Найбільші басейни: Ленський, Тунгуський, Кансько- Ачинський, Тімахо-Печорський (Росія), Аппалацький,

Пенсільванський, Центральний, Форт-Юніон (США), Тянсінський, Шансі (КНР), Рурський, Ахенський, Рейнський (ФРН), Карагандинський, Екібастузький (Казахстан), Донецький (Україна).

Використання паливно-енергетичних ресурсів у світі постійно зростає. До 60-х років вугілля було головним видом палива у світовій економіці; на його частку припадала майже половина виробництва первинних енергоресурсів. На початку XXI ст. помітно зросло значення в розвитку економіки запасів природного газу і нафти.

Порівняльні прогнозні оцінки кількості використаних різних видів органічного палива у часі передбачають, що пік нафтової хвилі припаде на початок XXI ст., газової - на 2012 рік, вугільної - на 2076 рік. Зараз у прогнозах віддається перевага природному газу як головному паливу для світової енергетики у найближчі 20-40 років.

Водночас існує велика диспропорція у рівні виробництва та споживання енергії між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Так, у США величина споживання енергії на одну людину у 1996 р. дорівнювала 8,04 тонни нафтового еквівалента, в Україні - 3,03. Для більшості країн, що розвиваються, цей показник не перевищує 1 т. Мабуть, прогнозуючи розвиток енергетики на наступні 25-50 років, необхідно виходити з передумови, що для функціонування економіки і забезпечення потреб в енергії бажано досягти величини внутрішнього споживання на рівні 5-6 т на одну людину. Безперечно, ця цифра може коливатися в ширших межах, зумовлених географічним розташуванням країн, побутовою культурою, що склалася, та структурою національної економіки.

Якщо рівень життя в країнах, що розвиваються, наблизиться до європейських стандартів, то це потребуватиме підвищення рівня виробництва енергії в 8-10 разів за умови використання сучасних технологій. При таких темпах зростання виробництва енергії практично все розвідане органічне паливо може бути вичерпане через 100-150 років.

Існує тісний зв'язок між рівнем споживання електроенергії на душу населення і рівнем його життя (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Взаємозв'язок рівня життя і рівня виробництва електроенергії на душу населення

bgcolor=white>30
Показник Країна
США Англія Японія Франція Канада Росія Україна Китай Індія Замбія
E 12,5 5,8 7,3 8,2 18,5 5,9 4,1 0,7 0,4 0,8
P 27,5 18,4 38,4 23,0 19,0 2,65 1,6 0,53 0,31 0,35
76 78 80 78 78 67
Л(Ч/Ж) 76/

80

74/

80

77/

83

74/

82

75/

82

58/

72

52/

73

69/

72

59/

60

45/

46

Населен­ня (млн.) 265 59 25 58 148 51 120

0

952 10

E - споживання електроенергії на душу населення на рік у мегават-годинах;

Б - дохід на душу населення в тисячах доларів США;

Л, (Ч/Ж) - середня тривалість життя (для чоловіків/жінок).

2.

До рудної сировини належать залізні, мідні, хромові, молібденові, нікелеві та інші руди. Вміст одного або кількох металів у рудах різний, але економічно вигідний для отримання з них металу. Метали в рудах мають вигляд оксидів. У природі рідко трапляються руди, метали в яких перебувати, у вільному стані, це золотоносні та платинові руди.

3. Хімічна сировина має малий вміст металів, тому її називають мінералохімічною. До неї належать калійні солі, фосфорити, апатити, сірка тощо.

4. Будівельна сировина та коштовне каміння - це граніт, вапняк, глина, пісок, алмази.

5. Пдромінеральна сировина - це підземні мінералізовані і прісні води та розсоли.

6. Рослинна сировина - це наземна та підземна частина рослин (листя, стовбури, квіти, насіння, плоди та коріння). Рослинною сировиною вважають соняшник, льон, коноплю, цукрові буряки, бавовну, деревину, зерно тощо, з яких виробляють продукти харчування та продукцію промислового й побутовою призначення. Так, з насіння соняшника отримують олію, з волокон льону нитки, а потім тканину.

7. Тваринна сировина - це вовна, шкіра, шовк, жири, молоко, хутро та ін. Переробляючи сировину тваринного походження, одержують продукти харчування та продукцію побутового й промислового призначення.

Рослинна й тваринна сировина на відміну від мінеральної потребує швидкої переробки, оскільки з часом склад і якість її змінюються і вона псується. Для зберігання застосовують різні запобіжні засоби: сушіння, консервування, стерилізацію, зберігання у середовищі захисних газів тощо.

Якщо запаси сировини рослинного і тваринного походження відновлюються в результаті людської праці, то запаси мінеральної сировини не відновлюються. Вона має певні райони покладів і обмежену кількість. Сировина рослинного та тваринного походження залежить від природних умов.

Сировину поділяють на природну, штучну та вторинну.

Природна сировина - це руди, вугілля, нафта, вода, повітря, картопля, вовна, шкіра тощо. Природну сировину називають первинною.

У процесі виробництва продукція одного виду стає сировиною для іншого.

Тоді її називають штучною. Наприклад, залізна руда є сировиною для виробництва чавуну, а в процесі виробництва сталі чавун стає сировиною.

Вторинною сировиною є промислові та споживчі відходи й побічна продукція. Промислові відходи - це залишки матеріалів і напівфабрикатів, які утворились у процесі виробництва основної продукції, частково або повністю втратили свої властивості та не відповідають встановленим стандартам. Споживчі відходи - це та речовина, яка була в користуванні (наприклад, вироби з металів, гуми, паперу, пластмаси, бавовни тощо). Побічна продукція утворюється поряд з основною під час перероблення сировини, але не є метою виробничого процесу. На побічну продукцію встановлено стандарти, технічні умови, ціни. Вона часто використовується як готова продукція або є сировиною для іншого виробництва.

Сировину за агрегатним станом поділяють на тверду, рідку та газоподібну. Прикладом твердої сировини є руди, вугілля, пісок, глина; рідкої - нафта, вода, соляні розсоли; газоподібної - повітря, природний і промисловий гази.

За важливістю в технологічному процесі сировину поділяють на основну та допоміжну. Сировину, що є основою виготовлюваної продукції, називають основною. Наприклад, залізна руда є основною для виробництва чавуну, цукрові буряки - для виробництва цукру, тканини - для пошиття одягу. Допоміжна сировина надає продукції певних властивостей, гарантує нормальний хід технологічного процесу.

2.2.3

<< | >>
Источник: Екологія: навчальний посібник / за ред. проф. М.О.Клименка. - Рівне: НУВГП, 2008- 404 с.. 2008

Еще по теме Класифікація сировини:

  1. Екологічні фактори та їх класифікація
  2. Класифікація біомів
  3. ТИПИ І ВИДИ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
  4. Екологічні податки
  5. Платежі за ресурси, їх види і нормативи
  6. Головні заходи убезпечення та знешкодження техногенного впливу на екосистеми (загальна оптимізація довкілля в індустріальних регіонах)
  7. Раціональне використання природних ресурсів
  8. 3. ПОНЯТТЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА. КЛАСИФІКАЦІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ.
  9. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
  10. Природокористування як наука