Екологічний аудит як інструмент підвищення інвестиційної привабливості підприємства

Екологічний облік і контроль динамічно розвивають напрямки діяль­ності, що включають фінансовий і управлінський облік, звітність за еколо­гічними показниками й екологічний аудит.

Спочатку облік не сприймався як інструмент управління природоохо­ронною діяльністю навіть незважаючи на швидке зростання витрат і зобов’я­зань західних підприємств, пов’язаних із природоохоронною діяльністю, — вони не відображалися у фінансових звітах. Наприклад, Агенство США з охорони навколишнього середовища виявило 27 000 місць поховання від­ходів, для очищення яких буде потрібно 1 млрд. доларів. Така сума по­винна була б привернути увагу бухгалтерів. Однак цього не відбулося, і витрати не включалися у фінансові звіти відповідальних за це підприємств. Багато підприємств узагалі відмовилися визнати масштаби своїх дій по забрудненню навколишнього середовища і враховувати вартість витрат по очищенню відходів, тому що це відбилося б на цінах їхніх акцій.

Слід вказати на відсутність національних стандартів обліку екологіч­ної інформації, призначеної для звітності. На початку 90-х років XX ст. Почали розроблятись перші керівництва (рекомендації) для бухгалтерів, де вказувалося, що повинно бути представлене у фінансових звітах, щоб їхні користувачі могли бачити реальну картину впливу господарської діяльнос­ті підприємства на навколишнє середовище.

На сьогодні необхідно узагальнити дані про стан екологічного обліку в різних країнах з метою розробки загальної директиви (провідних указі­вок) для органів, що займаються встановленням стандартів. Нові рекомен­дації повинні зменшити імовірність того, що національні органи стандар­тизації, розроблять різні методи обліку тих самих екологічних проблем.

Причини, з яких питання, пов’язані з природоохоронною діяльністю, необхідно об’єднати в корпоративний облік:

• рахунки підприємства повинні відображати його відношення до охо­рони навколишнього середовища; вплив витрат, ризиків, зобов’язань і відповідальності, пов’язаних із природоохоронною діяльністю, на фінансове положення підприємства;

• інвестори для прийняття інвестиційних рішень повинні мати інформацію по екологічні заходи і витрати, пов’язані із природоохоронною діяльністю;

• питання, пов’язані з природоохоронною діяльністю відносяться до управлінської діяльності; менеджерам необхідно виявляти і розпо­діляти природоохоронні витрати таким чином, щоб продукція була правильно оцінена й інвестиційні рішення базувалися на реальних витратах і вигодах;

• підприємства одержать певні переваги в конкурентній боротьбі за клієнтів, як­що доведуть, що їхні товари і послуги повноцінніші з екологічної точки зору; • екологічний облік — ключ до сталого розвитку підприємства. Всесвіт­нім екологічним форумом зі сталого розвитку уперше введений термін «екоефективність». Екоефективний режим роботи зменшує вплив під­приємства на стан навколишнього середовища, одночасно підвищуючи його рентабельність і прибутковість, однак екологічна ефективність мо­же бути визначена тільки за допомогою введення екологічного обліку, тобто надання точної інформації з природоохоронних витрат, заоща­дження і впливу господарської діяльності на навколишнє середовище.

Перші корисні кроки в області екологічного аудиту вже початі. Зако­нодавство, інвестори (банки), громадськість і всесвітня конкуренція пови­нні сприяти представленню звітності з природоохоронних заходів. Можна констатувати необхідність відповідної системи заходів для забезпечення конкурентноздатності компаній на світовому ринку. Якщо фірма екологіч­но ефективна, вона повинна повідомляти результати своїх екологічних заходів. Фінансове співтовариство використовує звіти, що містять екологі­чні показники, для оцінки майбутнього обігу коштів і прийняття інвести­ційних рішень та рішень з кредитування цих підприємств.