Логіка зв’язку між рівнями знання
У логічній структурі наукових теорій виокремлюють два рівні наукового пізнання і знання: емпіричний і теоретичний. Звідси логіка зв’язку між рівнями знання як напрям логіки науки.
Логіка зв’язку між рівнями знання - це логічне моделювання емпіричного і теоретичного рівнів наукового пізнання і знання та характеристик відношень між ними.
Емпіричне і теоретичне як філософсько-методологічні категорії виражають роздільність і взаємопов’язаність двох рівнів наукового пізнання й відповідні характеристики набутого наукового знання.
Емпіричне знання (від грецьк. етрігіа - чуттєвий досвід) - це нижчий рівень наукового знання, яке здобувається в досвіді, отримується у результаті контакту з дійсністю чи завдяки практиці.
Він безпосередньо співвідноситься з об’єктом наукового пізнання і виражається у формі наукового факту. Емпіричне пізнання, головними методами якого є спостереження, вимірювання та експеримент, дає змогу отримати інформацію про зовнішні властивості речей і явищ об’єктивної дійсності, описати їх у формі протоколів, графіків, таблиць тощо. Проте впливати на речі та явища об’єктивної дійсності можна лише за умови знання їх сутності, що досягається на теоретичному рівні пізнання і знання.
Теоретичне знання - це вищий і відносно самостійний рівень наукового знання, яке будується або шляхом узагальнення наукових фактів та існує у формі індуктивної наукової теорії, або шляхом дедуктивного виведення із раніше набутого наукового знання та існує у формі дедуктивної наукової теорії. На теоретичному рівні наукового пізнання, яке послуговується аналогіями, гіпотезами, математичним апаратом, різноманітними моделями тощо відбувається побудова наукової теорії - систематизованого, узагальненого, внутрішньо несуперечливого наукового знання про сутність досліджуваних явищ, їх внутрішні, суттєві та необхідні властивості.
Між емпіричним і теоретичним науковим пізнанням та знанням немає різкої межі.
Вони перебувають в органічній єдності: без нагромадження емпіричного матеріалу наукове пізнання реальної дійсності неможливе, проте лише теоретичне знання, що підтверджується практикою, дає змогу проникнути в сутність явищ та ефективно діяти, досягати поставлених цілей. Хоча емпіричні й теоретичні знання знаходяться в органічній єдності, їх неможна підміняти одне одним, а саме не можна методами емпіричного пізнання виразити знання теоретичне.Емпіричне знання - це множина тверджень про реальні або емпіричні об’єкти. Реальні об’єкти виокремлюють в об’єктивній дійсності, емпіричні об’єкти в науковій теорії.
Реальні об’єкти - це фрагменти дійсності, які спостерігаються у певному місці та у певний час. Наприклад, явище, річ, процес, подія.
Емпіричні об’єкти - це реальні об’єкти наукової теорії, які мають просторово-часове існування й доступні чуттєвому сприйняттю та спостереженню. Враховуючи властивості емпіричних об’єктів, їх інколи називають спостережуваними об’єктами, а терміни, що їх позначають — термінами спостереження.
Теоретичне знання - це множина тверджень про теоретичні об’єкти. Теоретичні об’єкти створюються за допомогою узагальню- вальної інтерпретації реальних об’єктів або логічної реконструкції емпіричних об’єктів. В дійсності вони не існують.
Теоретичні об’єкти - це моделі реальних або емпіричних об’єктів, які не мають просторово-часових визначень та доступні лише раціональному пізнанню і абстрактному мисленню.
Видами теоретичних об’єктів є гіпотетичні об’єкти, ідеалізовані об’єкти, абстрактні об’єкти, конструктивні об’єкти, віртуальні об’єкти та ідеальні об’єкти.
Гіпотетичні об’єкти - це теоретичні моделі, які вводяться у конкретну науку для пояснення досліджуваних явищ. Наприклад, при побудові наукових гіпотез з метою пояснення хімічних і фізичних явищ у хімію та фізику були введені електрони, атомні ядра, енергетичні рівні тощо. Ці об’єкти розглядаються як реально існуючі, але їх обгрунтовано відносять до теоретичних, а не до реальних, оскільки вони введені у наукову теорію на підставі інтелектуальної діяльності й може виявитися так, що в природі вони не існують, як і не існує скажімо, флогістон чи ефір.
Ідеалізовані об’єкти - це теоретичні моделі, створені у конкретній науці шляхом ідеалізації реально існуючих об’єктів. Наприклад, ідеалізованими об ’єктами є точка у геометрії, ідеальний газ, абсолютний нуль температурну фізиці, ідеальний тип у соціології.
Абстрактні об’єкти - це теоретичні моделі, які виникають в результаті ізолюючого абстрагування властивостей реально існуючих об’єктів. Наприклад, абстрактні об’єкти у математиці - число, вектор, величина, множина, у логіці — відношення, властивість, поняття, судження, вивід, концепція, теорія.
Конструктивні об’єкти - це абстрактні об’єкти, побудовані з інших абстрактних об’єктів шляхом теоретичного конструювання. Наприклад, конструктивними об’єктами є математичні об’єкти, об ’єкти сучасної символічної логіки.
Віртуальні об’єкти (від лат. VirtuaIis - здібний, сильний) - це абстрактні об’єкти, існування яких неможливо зафіксувати безпосередньо, але існування яких допускається й іноді підтверджується ефектами, котрі можна виміряти за наявності певних умов. Наприклад, віртуальним об’єктом є віртуальний світ, який виникає на екрані монітора комп ’ютера у процесі взаємодії людини із комп 'ютером.
Ідеальні об’єкти - це абстрактні об’єкти, які не мають аналогів в реальній дійсності та виступають в ролі особливих інструментів пізнання. Наприклад, ідеальними об’єктами є меридіани, паралелі, система координат, вісь обертання небесної сфери.
6.
Еще по теме Логіка зв’язку між рівнями знання:
- Некласична логіка : Навчальний посібник : Курс лекцій із практикумом / Я. С. Гнатюк. - Івано-Франківськ: Симфонія форте,2014.-192 с., 2014
- Абстрактне мислення і його характерні особливості
- Деконструкція «онтологічного аргументу»: логіка, економіка, етика
- Система доказовості в аналітичній філософії
- ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
- ВСТУП
- Саморегуляція соціального організму
- НАРОДЖЕННЯ І ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ: CBlflOMICTb ЧИ ІНСТИНКТ?