Логіка побудови і перевірки гіпотез

Функції пояснення та прогнозування в науці виконує гіпотеза. Тому в логіці науки існує такий напрям як логіка побудови і перевірки гіпотез.

Логіка побудови і перевірки гіпотез - це дослідження гіпотези як форми імовірнісного знання, правил її побудови і перевірки на істинність.

У логіці побудови і перевірки гіпотез розрізняють припущення, передбачення і гіпотезу.

Припущення - це твердження, відносно якого немає повної впев­неності.

Протилежними до повсякденних припущень є наукові передба­чення.

Передбачення - це висновок про існування невідомих раніше фактів, об’єктів чи їх властивостей, зв’язків між явищами, зробле­ний на підставі теоретичних уявлень.

До особливих видів припущень належить гіпотеза.

Гіпотеза (від грецьк. hypothesis - припущення) - це імовірнісне твердження, значення істинності якого невідомо і за наявних обста­вин не може бути з’язоване. Після перевірки гіпотези на істинність вона може набути статусу наукової теорії.

У логіці побудови і перевірки гіпотез виокремлюють робочі та наукові гіпотези.

Робоча гіпотеза - це тимчасове твердження, яке містить кон­цептуальне настановлення, що забезпечує цілеспрямований пошук необхідної інформації.

Наукова гіпотеза - це остаточне твердження, яке за характером обґрунтування претендує на розв’язання поставленої проблеми.

Наприклад, гіпотеза про обертання Марса навколо Сонця за еліпсом є робочою, а гіпотеза про обертання інших планет навколо Сонця за еліптичними орбітами - науковою.

Особливим видом робочої гіпотези є версія.

Версія (від лат. versare - видозмінювати) - це одне з кількох мож­ливих пояснень одного і того самого факту, явища чи події.

Наприклад, версіями є три вчення про субстанцію - монізм, дуалізм і плюралізм.

Наукові гіпотези поділяють на описові та пояснювальні.

Описова гіпотеза - це припущення про існування того чи іншого явища або зв’язку.

Прикладами описових гіпотез є гіпотеза про існування життя на Марсі, гіпотеза про існування еволюційного взаємозв ’язку між мікроор­ганізмами та великими організмами тощо.

Пояснювальна гіпотеза - це припущення про причини виник­нення явища або об’єкта.

Прикладами пояснювальних гіпотез є гіпотеза про виникнення життя на Землі внаслідок самозародження, гіпотеза про виникнення теплоти внаслідок здійснення роботи.

Наукові гіпотези також поділяють на загальні та часткові.

Загальна гіпотеза - це припущення, яке пояснює причину явища, що розглядається в цілому або закономірності усього класу явищ відповідної предметної сфери.

Приклади загальних гіпотез: гіпотеза Демокріта про атомістичну будову речовини, гіпотеза Канта-Лапласа про походження небесних тіл, гіпотеза Опаріна про виникнення життя на Землі, гіпотеза Ціалковського про можливість космічних польотів, гіпотези про органічне або неорганічне походження нафти.

Часткова гіпотеза - це припущення, яке пояснює окрему влас­тивість явища або певні закономірності, які стосуються тільки дея­ких елементів класу явищ відповідної предметної сфери.

Приклади часткових гіпотез: гіпотези про походження вірусів, про причини виникнення злоякісних пухлин, про приналежність до певної культури виявлених при розкопках археологічних знахідок, гіпотеза про існування гір і кратерів на протилежній до Землі стороні Місяця, гіпотеза про Тунгуський метеорит, який упав ЗО червня 1908 року в Сибіру.

Методом пошуку гіпотез і версій є абдукція.

Абдукція (від лат. abductio - приведення) - це процедура зна­ходження, відбору і прийняття гіпотез, найбільш придатних для якнайкращого пояснення наявних фактів.

Схема абдукції:

Результат - Правило - Випадок

Наприклад, «У моїх високих сусідів - високі діти (результат); у високих батьків народжуються високі діти (правило); отже, діти моїх приятелів, швидше за все, також будуть високими (випадок)».

Методом перевірки гіпотез і версій є гіпотетико-дедуктивний метод.

Гіпотетико-дедуктивний метод - це метод перевірки гіпотез, який полягає у дедуктивному виведенні з гіпотез та інших заснов­ків, істиннісне значення яких невідоме, необхідних висновків, що підтверджують чи спростовують гіпотезу.

Схема підтвердження гіпотези:

Схема спростування гіпотези:

Висуваючи гіпотезу, необхідно дотримуватися таких правил:

1) гіпотеза повинна бути концептуально ясною і не містити багатозначних та суперечливих понять;

2) гіпотеза повинна мати емпіричні референти: її поняття мають вказувати на певні речі, процеси, властивості тощо;

3) наукові гіпотези не повинні містити моральних оцінок чи тверджень;

4) загальна гіпотеза у разі потреби має бути розбита на частини;

5) гіпотеза повинна мати свої інструменти та засоби перевірки. При побудові і перевірці гіпотез виокремлюють декілька етапів. Перший етап вважається підготовчим. Він полягає у збиранні

фактів, що передують висуванню гіпотези. Факти логічно обробляються за допомогою класифікації, дедукції та індукції.

Другий етап є безпосереднім висуванням гіпотези. Спочатку ста­виться проблемне запитання, у підставу якого закладаються зібрані дослідним шляхом факти й лише потім будується науково обґрунтоване припущення, що є відповіддю на це запитання.

Третій етап пов’язується з обґрунтуванням гіпотези та її логічною перевіркою на узгодженість із безсумнівними теоретичними здобутками.

Четвертий етап - це емпірична перевірка гіпотези. Він є необ­хідним, оскільки гіпотеза містить і теоретичне, і емпіричне знання. Тому вона має бути і логічно, і емпірично істинною.

Останній, п’ятий етап полягає у залученні перевіреної та підтвер­дженої гіпотези до складу теоретичного знання та практичного досвіду.

5.