КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ВПРАВИ

1. Що є предметом вивчення логіки як науки?

2. Що таке міркування? Яка його структура?

3. Як можна відрізнити правильне міркування від не­правильного?

4. Що таке логічна помилка? Які види логічних по­милок можна виділити?

5.

6. Чи може неправильне міркування мати істинний висновок?

7. Якщо міркування правильне і всі його засновки є істинними, тоді що можна стверджувати про його висно­вок?

8. Якщо міркування правильне, але, принаймні, один із його засновків є хибним, тоді що можна стверджувати про його висновок?

9. Якщо міркування правильне, але його висновок є хибним, тоді що можна стверджувати про його засновки?

10. Чи може бути правильним міркування, в якому всі засновки хибні, а висновок істинний?

11. Що можна стверджувати про міркування, усі за­сновки якого є істинними, а висновок — хибним?

12. Якщо міркування неправильне, але його висновок є істинним, тоді що можна стверджувати про його за­сновки?

13. Якщо висновок міркування є істинним, а його за­сновки теж є істинними, тоді що можна стверджувати про правильність такого міркування?

14. Якщо висновок міркування і його засновки є хиб­ними, тоді що можна стверджувати про його (міркуван­ня) правильність?

15. Якщо висновок міркування істинний, що можна стверджувати про його засновки?

16. Якщо висновок міркування хибний, що можна стверджувати про його засновки?

17. Що таке логічна форма міркування?

18. У чому полягає специфіка формалізованих мов?

19. Яка мета створення формалізованих мов?

20. Чи можна говорити про формалізовані мови як про спрощені фрагменти природніх умов?

21. У чому полягає сутність методу формалізації?

22. Чи створюють формалізовані мови з метою заміни мов природніх?

23. У чому полягає специфіка логічних констант і змінних?

24. Чи можуть декілька міркувань, що відрізняються своїм змістом, мати однакову логічну форму?

25.

26. Наведіть приклади теоретичних і практичних міркувань?

27. Чи можна оцінювати практичні міркування з точ­ки зору їх істинності чи хибності?

28. Чи може одне й те ж саме висловлювання входити як до складу практичного, так і до складу теоретичного міркування? У випадку позитивної відповіді наведіть приклади.

29. Визначте, які з наведених міркувань є теоретич­ними, а які — практичними. Обгрунтуйте свою відповідь.

а) Анатолій хоче читати, але якщо відсутнє світло, то читати неможливо. Отже, він повинен ввімкнути світло.

б) Вони хочуть одружитись, отже вони повинні піти ^o ЗАГСу.

в) Кожна наука має специфічні методи дослідження. Лінгвістика — це наука. Отже, вона послуговується спе­цифічними методами дослідження.

г) Він винен у скоєнні хючину, позаяк його притяг­нули до кримінальної відповідальності.

30. Уявіть лоцмана, що веде корабль в порт, астроно­ма, який споглядає зірки і астролога, який створює горо­скоп. Припустимо, що кожен з них міркує, промовляючи: “Сіріус з’явився над Касіопеєю”. В яких випадках міркування будуть теоретичними, а в яких — практични­ми? Відповідь обгрунтуйте.

31. На якій підставі ми виділяємо дедуктивні та прав­доподібні міркування?

32. Що є суттєвою ознакою дедуктивних міркувань?

33. Чи можна ототожнювати дедуктивне міркування з переходом від загального знання до часткового, а правдо­подібне міркування — з переходом від часткового знання до загального?

34. У чому полягає специфіка міркування за ана­логією?

35. Наведіть приклади дедуктивних та правдоподібних міркувань?

36. Встановіть, які міркування є дедуктивними, а які — правдоподібними:

а) Алюміній — тверде тіло; залізо, мідь, цинк, срібло, платина, золото, нікель, барій, калій, свинець — також є твердими тілами; отже всі метали — тверді тіла.

б) Будь-яка рідина є пружною; вода — це рідина; от­же, вода є пружною.

в) Прямокутник — не плоска геометрична фігура, в якої протилежні сторони однакові і паралельні, а всі кути — прямі. Квадрат також є плоскою геометричною фігурою з однаковими і паралельними протилежними сторонами. Отже, всі кути квадрату — прямі.

37. Охарактеризуйте обставини розквіту логічних знань в Античній Греції і в добу християнського середнь­овіччя.

38. Чому середину — кінець XIX ст. вважають почат­ком нового етапу розвитку логічних знань?

39. Як співвідносяться між собою такі поняття: логіка, традиційна логіка, сучасна логіка, класична логіка, некласична логіка?

40. Що ви знаєте про історію становлення терміну “логіка”?