Природа вчинку та вчинковий характер методів психології.
Адекватність предмета і методу. Застосування методу передбачає значну дослідницьку роботу. Психолог виходить насамперед із наявного рівня знань. Неповнота знання приводить до постановки проблеми.
Остання, щоб бути вирішеною, має стати основою побудови методу, або інструменту пізнання. С. Л. Рубінштейн зазначає: "Кожний метод, щоб стати дійсним засобом наукового дослідження, мусить бути спочатку результатом дослідження. Він не форма, що зовні накладається на матеріал, не зовнішній тільки технічний прийом. Він передбачає знання реальних залежностей: у фізиці — фізичних, у психології — психологічних". Науковий смисл експериментального дослідження полягає в тому, що структура експерименту є внутрішньою міркою певного явища і має адекватно відповідати структурі реальної психологічної події. Ось чому створення методики в психології є значною науковою подією.
Часто методики переживають у часі те вузьке коло теоретичних міркувань, з якими вони були первинно пов'язані. Теорія вищої нервової діяльності, створена /. П. Павловым, стала величезним досягненням науки в першій половині XX століття, а метод умовних рефлексів продовжує бути для учених другої половини цього століття серйозною підоймою наукового прогресу. Такі методи психології, як метод умовних рефлексів або психоаналітичний метод, є способами наукового мислення. Це — засадничі поняття відповідних психологічних систем. За Роговіним, "зміна понять є головним чином результатом застосування певного методу дослідження".
Гіпотеза про вчинкову структуру психічного, яка є результатом попереднього вивчення історії психології, робить механізм учинку основою як теоретичного мислення в даній системі психології, так і способом, методом його експериментального (в широкому розумінні цього слова) дослідження. Встановлення того факту, що головним осередком психічного є вчинок, змушує дослідника будувати будь-який метод, застосовуваний у психології, за принципом вчинкового механізму. Відповідно, побудовані психологічні системи мають стати результатом "вчинкового" мислення. З іншого приводу вже зазначалось, що для введення піддослідного в експериментальну обстановку її треба зробити реальною ситуацією, а реальним стимулом здійснення експериментального завдання — мотивацію вчинку. Остаточна відповідь на експериментальне завдання — це вчинковий акт. За цієї умови будь-яке дослідження в психології відповідатиме реальній природі психічного. Отже, в діалектичній суперечності предмета й методу (їхня адекватність — не в тотожності, а саме в суперечності) здійснюється історичний поступ психології: новий рівень розуміння сутності предмета пізнання вимагає створення нових методів її дослідження, психологічної ідентифікації та кваліфікації.
Еще по теме Природа вчинку та вчинковий характер методів психології.:
- Вчинкова природа психічного та характер її вивчення.
- Діалектичний зв'язок психологічних методів у психології вчинку.
- Вчинкова природа психічного і предмет психології.
- Лекція 5 КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ПСИХОЛОГІЇ І ПОБУДОВА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
- Класифікація методів
- Об’єкт, предмет психології. Психіка як об’єкт психології. Психічні явища як предмет психології.
- Вчинковий осередок і психологічні закономірності.
- Розв'язання ситуації у колі вчинкових моральних дій.
- Характеристика організаційних методів
- Принципові основи психологічного дослідження вчинку.
- Вчинки — локомотиви поведінки.
- Трансформація уявлень про предмет психології. Історичне формування предмета психології: від вчення про душу до науки про психіку.
- Методичні принципи організації психологічного дослідження вчинку.
- Наукові стратегії психологічного дослідження вчинку.
- Мотивація у структурі вчинку.
- Национальный характер
- Методичні особливостіпсихологічного дослідження вчинку.
- § 6. Заходи кримінально-правового характеру
- Феноменологічна рефлексія вчинку.